СТИХІЇ

Related posts:

1. “за димом за струпом невидимі інші стихії…” за димом за струпом невидимі інші стихії хорує над хором розгорнута кара нудьги учора сказали вертайте голоблі на київ сьогодні […]...
2. “Стук молотка, наповнюючи звори…” Стук молотка, наповнюючи звори, проріджував повітря непрозоре. Вкривали хату бляхою лункою, і бився звук об двері головою. Заслуханий у ритм […]...
3. “Сеньйорито акаціє, добрий вечір…” Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, […]...
4. СВІТ КРІЗЬ СЛЬОЗУ Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа […]...
5. “І день, і ніч, і мить, і вічність…” І день, і ніч, і мить, і вічність, і тиша, і дев’ятий вал – твоїх очей магічна ніжність і губи […]...
6. АФГАНЦЕВІ Об чім ти замислився, білий, мов лунь, Обернений ликом печальним на Схід, Де, впаяний круто в небесну латунь, Ісламський півмісяць […]...
7. КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ Козацькі могили. Загрузлі хрести по плечі у землю просохлу. Віки надягнули на камінь простий папахи зеленого моху. Що сниться вам, […]...
8. НАД КАЛАМУТНОЮ ВОДОЮ Над каламутною водою стою в задумі, Уся моя душа, здається, втонула в шумі. Глухо об берег хвиля плеще та в […]...
9. “То вберу в троянди, то у сажу…” То вберу в троянди, то у сажу. Світло чи пітьма тобі за тло. А коли ж, кохана, врівноважу Я в […]...
10. ВРАНЦІ Ходи зі мною в соняшні намети; Уже скотилась досвітня зоря В криницю снів, де ніч голубоброва В волосся тиче золоті […]...
11. ЛІС Вовтузяться в грунті гриби. Цвітуть черемухи млосно. Дубів золоті герби Горять під коронами сосен. Біліють храми беріз. То мудра і […]...
12. “Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі…” Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі. Вони простять усе, а спотикнешся – ні. Вони такі свої. Вони такі […]...
13. АТЛАНТИ І ХЛІБ Увечері, коли зійде горіння зірок і ліхтарів, і наші очі такі стають глибокі, аж пророчі, а руки від утоми – […]...
14. МОЛИТВА Маріє, квітко мудрого Єгови, Клонюсь тобі до тих смаглявих ніг, Що не топтали український сніг, Молюсь тобі, обличчя горіхове. Ти, […]...
15. ЛИТВА Литва – порога камінь сталий, У хмарі крапля дощова. Вогонь, який самі розклали, В якім згораємо – Литва. Литва – […]...
16. РІЗДВЯНІ ВАКАЦІЇ Там верби золоті й дзеркальні ріки, де стигнуть колихливі тіні риб, там у криницях зорі, мов горіхи, і скрипки перестудженої […]...
17. ТРАВЕНЬ Люблю я місяць вибраний у році, Коли рожевість пухом огортає Брунатний стан мигдалів молодих, Коли ще небо протирає очі, Ясні […]...
18. ІНТРОДУКЦІЯ Темним виплеском хвиль Б’ється в камінь Нева. Петербург, Петроград, Де твоя голова? Блиском вовчих очей – Твої ночі ясні, Ще […]...
19. ПОНЕСИ МЕНЕ, ВЕСНО Понеси мене, весно, Через хвилю воскреслу В зачаровані сонцем далекі степи. Подаруй мені, весно, Золоті перевесла, Щоб в’язати проміння в […]...
20. “Палю себе на тихому вогні…” Палю себе на тихому вогні Буденщини, якій немає краю, І в метушні людській не помічаю, Як проминають і роки, і […]...
21. НАПЕРЕДОДНІ Олегові Ш I Коли приходиш ніжний і шумкий, І дзвоном слів перетинаєш спокій, Мені здається – весняних потоків Пливуть бурхливі […]...
22. РЕКЛАМНИЙ ЩИТ ФОТОСАЛОНУ Хай поза кличе вас на чати і нишком зманює в сильце. Спішіть лишити для нащадків своє усміхнене лице. Магічне око […]...
23. ДВОМА ПАЛЬЦЯМИ * циркулем цигаркового диму замкнений овид ліктем переконуєшся в існуванні повій з півпоруху очей пізнаєш мову хіті ловиш у собі […]...
24. ВІЧНИЙ ЖАЙВІР Я прийшов додому навесні Та провідав щонайперше поле. Жайвір там на трепетній струні Ноти-зерна розсипав навколо. Грудочка сіренька і мала… […]...
25. “Стоять дерева золоті…” Стоять дерева золоті, Покупані в блакиті. І я пишу тобі в листі, Що ти найкраща в світі. Усе мініється в […]...
26. ЗАМЕЛО Бродиш, коли Грегіт замело, п’єш каву, коли впали сніги на плечі й нові падуть. Слова живого не випустиш, гейби з […]...
27. ЖОРНА Камінь і камінь. Перший і другий круглий. Тільки перший ледачий – То камінь лежачий. А другий камінь, – як його […]...
28. ІДИ! Пристати – як від поїзда відстати. Тужлива думка б’ється, мов пташа. Уже давно розтанув дим хвостатий. А в тебе за […]...
29. ВАСИЛЕВІ СИМОНЕНКОВІ Як тобі ведеться там, Василю? Під землею, під ріллею – там. По якому цвинтарному стилю Нам ростити крила в телеграм? […]...
30. “Що сама тоненька, як бриндуша…” Що сама тоненька, як бриндуша, Бистроцвітна, як бриндуша, теж… Придушила душу й далі душиш, Дихать мені, диху не даєш. Мало […]...
31. БАТЬКІВЩИНА Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли […]...
32. “Коли у тузі вічної розлуки…” Коли у тузі вічної розлуки супутник людям голос подає, – я думаю – у точності науки яке мистецтво і натхнення […]...
33. ТУНГУНСЬКИЙ БОГ Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева! Я ж вороною пір’їнкою вуса тобі малював! Я ж тобі, боже, […]...
34. “Я радо йду у твій полон…” Я радо йду у твій полон, в зіниці звабливі і темні. Із човників твоїх долонь стікає сонця мед на мене. […]...
35. ПОХВАЛА НЕПІДКУПНІЙ Коли здалось, що все пішло за доляр – Земля і честь, могили й вівтарі, Коли вже навіть провіщати долю Взялись […]...
36. “Довго-довго давнє літо давніло…” Довго-довго давнє літо давніло, Де не йшло – стояла синя мла. Мамалижна хмара на Молдавію Ще одну рябеньку повела. Їм […]...
37. ПЕРША ГЛАВА БІБЛІЇ Коли співав ще камінь, мали крила змії і Єва одягалась в черемхове листя, тоді буйніший і хмільніший вітер віяв і […]...
38. “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
39. “Може бути, що мене не буде…” Може бути, що мене не буде, Перебутній час я перебув, Але будуть світанкові губи Цілувати землю молоду. І моєю літньою […]...
40. “Коли з-під неба голуба проламінь…” Коли з-під неба голуба проламінь Раптово з’явиться в навалі хмар – Тоді з душі спадає темний камінь І грає сонце […]...