Я себе посеред ікони на дерево проміняв
я себе посеред ікони на дерево проміняв
і ніч прилипає до горла холодним вологим лезом
вони справді кожної ночі підбирають мені імена
і я прикриваю ними свій фіолетовий безум
легше терпіти муку вона виглядає старшою
її благородні стегна прикриті траурним шовком
я привітаю кожного кому дорога ця лажа
доки його в підземному не проковтне тусовка
я можу терпіти кожного третього в цьому світі
мостити ними дорогу якою прийдуть форелі
але вони щоранку примушують мене тремтіти
повернувшись назад у тіло і причинивши двері
та є межа перевтілень старенька самотня земля
де серед зливи богів забракло єдиного бога
постели мені в небі курво я схожий на твоє маля
мене нема на цім світі мене немає нікого
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “І знову сам воюю проти себе…” І знову сам воюю проти себе – Два чорти скарапудились в мені. Один волає: “Зупинись! Не треба!” Штовхає інший: “Не […]...
- “Я тікаю від себе, від муки і втоми…” Я тікаю від себе, від муки і втоми, Від крикливих окатих міст. Я самотній бреду в білу папороть снів, Я […]...
- ШЛЯХ ДО СЕБЕ Немає шляху отакого крутого Ні в темному морі, ні в хмарному небі, Як та безконечна терниста дорога, По котрій я […]...
- ІКОНИ Від квітчасто-золотих фонів відтулялися святі мої предки, поправляли шати червоні невимушено і легко. І ставало з ними дивно знайомо, і […]...
- “Палю себе на тихому вогні…” Палю себе на тихому вогні Буденщини, якій немає краю, І в метушні людській не помічаю, Як проминають і роки, і […]...
- ПОГЛЯД НА СЕБЕ ЗЗОВНІ прийнявши в себе очі й невиразну форму уст ти хочеш їх ти хочеш білих рук що розтягаютъ ніжність по […]...
- Я Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: – Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. […]...
- БАЛЯДА ПРО ФІГОВЕ ДЕРЕВО “Я – біблійне фігове дерево, Що не вродило плодів. Не гойдаю на своїм тілі М’якости листя, як інші, Не опірююсь […]...
- “якщо дерево…” якщо дерево яке дасть мені останній рятунок вже ось-ось догризатимуть баби-яги і отруйні змії – чи хоч одне-єдине літаченя на […]...
- “Посеред ночі дощ пішов…” Посеред ночі дощ пішов, Зашелестів, як збіжжя, в полі. Ми вийшли під його покров З-під явора чи з-під пополі. Він […]...
- “Чому себе я так неволю…” Чому себе я так неволю, чому за все, що не таїв, я маю тільки згусток болю – уста зневірені твої? […]...
- “Старий гай мрій, пахущий гай…” Старий гай мрій, пахущий гай! Нанюхатись не мушу! Від місяця чудовий світ Мені чарує душу. Ішов я ним і як […]...
- “ми до дерева глузду себе присилили аббасе…” ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- Ми до дерева глузду себе присилили аббасе ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- “Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...
- “Пройду селом…” Пройду селом. Вони усі Живі-здорові – Земляки. Майстри найкращі в світі, Співаки, Філософи – Мої учителі. Я бачу, де вони […]...
- ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК. 2000 я маю знати кожного в лице – дощів імущих і життя імущих, – коли не звірина вертає з пущі, а […]...
- “Все сущности вместив в себе природы…” Все сущности вместив в себе природы, Я был ее устами и умом; Я в ней читал все символы, все буквы, […]...
- “Вона приходила щоранку…” Вона приходила щоранку, І нам спочатку говорили, Що то звичайна баба-бранка І поспіша до породіллі. Вона приходила щоранку, І ми […]...
- ДЕРЕВО Ось це дерево. Розлога крона. Кора гладенька, тепла. Я посадив його В день народження моєї матері. Це було давно: Мама […]...
- “Музеї мовчать, увібравши у себе минуле…” Музеї мовчать, увібравши у себе минуле. Картини мовчать, та мовчанням говорять багато. Із столичного гамору, із столичного ритму і гулу […]...
- ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...
- РОЗЛУКА “Нехай не жде, нехай не жде, Годі сподіваться, Щоб, як голуб з голубкою, Так поцілуваться!” Не така була розмова, Не […]...
- МОЙСЕЙ І кликав Мойсей до Господа, кажучи: “Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, – і вони вкаменують мене”. Ще трохи, […]...
- ЕКЗОТИКА Якби це було просто щастя, то це було б просто щастя. А все, що зверх того, це вже – поезія. […]...
- СВІЧКА Голе тіло зібгало сорочку й сховало за пазуху в себе, аби та сорочка колись його підпалила, щоб тіло розтало й […]...
- “Ти хочеш, мій Друже, для себе трагічної маски…” Ти хочеш, мій Друже, для себе трагічної маски – (Тіяра личить тобі і листя плюща, я знаю), Але не досить […]...
- “Це я для себе, ти пробач…” Це я для себе, ти пробач, – Така буває мить, Коли невидимий сурмач Тривогу просурмить. І вже формується состав, А […]...
- “Я серджусь на себе, повірте…” Я серджусь на себе, повірте! Давніше бажала Твердих, чоловічих долонь З мозолями від списа, Не витончених, без прикрас, Бідою порепаних. […]...
- “Шляхи до пізнання себе важкі” Шляхи до пізнання себе важкі – Відважмо в міру і заслуг, і слави… В житті ми інколи далеко не такі, […]...
- “Для чого в світі живемо…” Для чого в світі живемо, Народжені для чого? Важке історії ярмо, Всі впряжені у нього. За днями дні – роки […]...
- Я ХОЧУ ПОБАЧИТИ ДЕРЕВО Гірку насінину я в землю поклала, сказала: – Я хочу побачити дерево. Повільно дерева ростуть, але швидко встають бур’яни, мов […]...
- Пророк і за останню пустельну піщину ступаючи я гадав що прийду і скажу тим що мене чекають хто вони і звідки […]...
- ІМПРОВІЗАЦІЯ ОПІВНОЧІ 1. Постукаєш у двері. Гострі кроки по засмічених дошках підлоги, і лице – зелена пляма в коридорі : у мене […]...
- ПРОБУДЖЕННЯ СЕРЕД НОЧІ Я жив, як всі: гадав, у цьому світі Є тільки насолоди – їж та пий. А добру дівку маєш на […]...
- “Любити більше матір, ніж себе…” Любити більше матір, ніж себе, Любити більше землю, ніж державу, Та більше стелі – небо голубе, Та більше слави – […]...
- “У вікні моїм – світло…” У вікні моїм – світло, За вікном моїм – сад. Наблукавсь я по світу Та й вернувся назад. Бачив я […]...
- ПУЧНЯВІЄ ФІГОВЕ ДЕРЕВО “Uraltes Wehn vom Meer,… O wie fuhlt dich ein Treibender Feigenbaum Oben im Mondschein…” R. M. Rilke Будь при мені, […]...
- СТАРИЙ ІЗ САНТА-МОНІКИ Я тут живу, Я маю дім і сад. У мене внуки, Правнуки і діти. А я от – сам, Вже […]...
- “нічийний страх на кожне дерево…” нічийний страх на кожне дерево – трава доскочить до трави. і зівота перед куделею пушкъ замацує, як шви, – лише […]...