Високий рівний степ. Зелений ряд могил І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній. Ген-ген […]

Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки – як розлогий став. […]

О! Нас давно не видно на кону. Закохані у тишину робітні, Ми стали скромні, стали непомітні, Скупі на жест і […]

Мужик із Мануї, повільний і смаглявий, З дитинства ніжного колисаний селом, Звеличив кий, і плуг, і мідяний шолом, І знявся […]

I Ні, не бундючний, ситий гетьманат, Не багатир – полковник череватий,- ЇЇ поставив очі чарувати Смиренний рясофорний меценат. Намігся він, […]

Яка ж гірка, о Господи, ця чаша, Ця старосвітчина, цей дикий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія прославилася […]

Цей сон на яві ніби бачив я: Нараз потухли шуми пароплавні, Лиш очерет, та ясновербні плавні, Та многовода дужа течія. […]

Могутніх ферм мереживо прозоре, Залізний ляск і двоколійна путь В широкий світ непереможно звуть, Де йде життя і довгу ниву […]

Такі доречні, добрі таємниці! Огонь плавцям, недужому – хінін, Піратам – вибух справедливих мін І куля пневматичної рушниці. Під дахом […]

“Є світлі розуми, є душі осяйні, Мов ранок молодий, мов заграва багряна. Луна їх голосів – проречиста осанна Серед буденних […]

Я слухаю: “Єдиний він, баштан – Ще зброя нам на голод і на злидні. День ясний там і вечори погідні, […]

Полярна ніч і волохатий сполох Над безвістю засніжених долин. Як терпне серце! Скільки літ один Німує він у нетрях захололих! […]

А може, ще добро побачу? А може, лихо переплачу? Тут теплий Олексій іще іскриться зрана, Скрізь під ялинами хрумтить тонкий […]

І Покинь неволі дім і землю фараона, Ходім, де серед скель синіє Іордан, Покинь для мене двір, облудну фальш рум’ян, […]

Зринає він, дзвінкий і розмаїтий, На шістдесят земних коротких літ З грузького дна – латаття ніжний цвіт, Щоб нам жагу […]