І Ріка в зелених плавнях, жвавий порт, Герби і судна всіх держав і націй; Ведуть угору нас ряди акацій, Нудний, […]

То був щасливий, десятилітній сон. Так повно кров у жилах пульсувала, І екстатичних сонць ясні кружала Злітали в неба голубий […]

І Мов Берецінтія, у повозі святім, Мурами вінчана, оточена юрбою Богів, дітей своїх – і ти була такою, Державо із […]

Ніхто твоїх не заперечить прав. Так, перший світ осяв твої висоти, До тебе тислись войовничі готи, І Данпарштадт із пущі […]

Благообразный Іосіфъ… “Благообразний муж з Аримафеї”, Шановний радник, учень потайний, Господню плоть повив у пелени І до гробниці положив своєї. […]

Сагою дивною, без демена й весла, Ми пропливали вдвох, – я й чарівник Вергілій. Як бронза він різьбивсь – і […]

Капітан Катль говорить: То має бути вікопомна ера: Твій Вальтер ущасливить нас обох – Нехай тоді, покинувши свій льох, На […]

Все те – тріумф усталеного ладу: Всякдень стрівати на річнім кругу Безвладну руку, зачіску тугу І господиню втомлену, нераду. Так […]

І По чорних днях, прожитих у чаду І сповнених труда і неспокою, Враз яблуком запахне над горою І усміхнеться власне […]

Дніпро заскливсь. По горах тепла тінь; Ритмічно допотопні б’ють колеса. “Звернись лицем до низового плеса І хоч в думках зазивний […]

Яка ж я гірка, о Господи, ця чаша, Цей старосвітський повітовий смак – Ці мрійники без крил, якими так Поезія […]

Ще прийде він, не архітект – поет, Старих будівників твердий нащадок, У білий мармур сходів і площадок Оздобить кожний прияр […]

Я туго ріс. Тож не дивуйте їм, Тим недосвідченим, невправним звукам,- Таким беззахисним, таким безруким Я був тоді на торзі […]

Чорніє лід біля трамвайних колій, Синіє в темних вулицях весна; Мого юнацтва радість осяйна Встає назустріч нинішній недолі. “Це справді […]

Хоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар, І всюди прослід залишив пожар,- Ти все стоїш, веселий, ясновидий І недаремно […]