Я знаю: ми – тугі бібліофаги, І мудрість наша – шафа книжкова. Ми надто різьбимо скупі слова, Прихильники мистецтва рівноваги. […]

(Anno D.1787) “Сонця виходять із своїх орбіт, Щоб нас огріти у благій гостині!” – Так промовляли Другій Катерині Облесні проповідник […]

Носити в серці Ермітаж і Тена І звістувати світло хуторам; Знаходити дива мистецтва там, Де походила вже рука невчена; І […]

(Квітень) Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів, і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть, І по калюжах різнотонні зорі. […]

Ти надто любиш спів дзвінкоголосий Минулих днів і показних епох, Слід половецький, що давно заглох, Книжок старинних пертлілі стоси. Невже […]

Чорніє лід біля трамвайних колій, Синіє в темних улицях весна, Мого юнацтва радість осяйна Встає назустріч нинішній недолі. “Це справді […]

Ви пам’ятаєте: в дні тридцяти тиранів Була та сама навісна пора: Безмовний пнікс, безлюдна Агора І безголосся суду і пританів. […]

Л. А. Куриловій Бриніть і лийтеся, джерела ніжні Качі, Дзвеніть каскадами співучого срібла З-під скелі сірої, що мохом поросла,- На […]

– Дарма твій гнів, дарма твої докори, Пуста твоя убога pruderie, Бо бачу світло тої я зорі, Що кажеш ти, […]

Блажен, хто, звідавши всі племена земні, Як мудрий Одіссей чи то Язон завзятий, Укритий славою чи досвідом багатий, Вертає в […]

Весна цвіте в усій красі своїй, Вже одгриміли Зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі котяться […]

Poor Yorick! У ласкавий листопад В широкім шумнім вітровім пориві Побачить очі тоскні та гнівливі, Немовби вістря невідбійних шпад. І […]

Жив чоловік на цих зелених горах, На звозах кращого із давніх міст, Писав і мислив, мав химерний хист Його столітній […]

Одіссея, IХ, 82-104 З-під Трої і кривавого туману, Від чорних днів ненатлої війни Цар Одіссей пригнав свої човни На сонні […]

М. О. Драй-Хмарі Трубадури, як Максим Рильський… На скелі, де ламають діорит, За темною грядою Аю-Дага Розташувала давня грецька сага […]