НА ВЕРХІВ’ЯХ КАЧІ

Related posts:

1. “Велосипед ночує на балконі…” Велосипед ночує на балконі, наставив роги на туманне скло. Сміються всі ретроспективні коні, уздрівши ту пародію – сідло. Сміється кожна […]...
2. ДНО ТИШІ Сліпуче чорний вугіль ночі, глиб і серця шахта, природи дно – дно таємниці й неба синє лоно; лящить у вухах […]...
3. СРІБНА ПІСНЯ За топірцем манджає білий день, І ніч готує знов зірок макітру. Весняні труби засурмили; йде Моя весна назустріч вітру. Зостався […]...
4. КИТАЙСЬКА СТІНА Як велетенський змій, як пажерний загреба, Повзе безоднями в верхами гір стіна. Бог нею міряє в умі простори неба І […]...
5. СТЕП Від полудня теплий вітер Стиха повіває, Під живущою росою Степ наш оживає. За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко проміж ними […]...
6. “Такий похмурий вечір нині…” Такий похмурий вечір нині, кривавий захід знов мовчить, і западає тінь в долині, і вітер з півночі шумить. А потім […]...
7. “За містом – луки…” За містом – луки, За ними – ліс. За лісом – хата, В якій я ріс. У хаті вікна На […]...
8. “Заліг, заліг козаченько…” Заліг, заліг козаченько Та й не підведеться; Товариші вертаються, Хворий зостається! – Товаришу, рідний брате, Маю умирати. Ой дай же, […]...
9. 2. І А хто ж тебе так рано упоїв, зелена зелино? А хто ж тобі сорочку розпанахав біленьку? Чи ти ішла тим […]...
10. “Алая луна…” Алая луна, Алая луна. Загляни ко мне В темное окно. Алая луна, В комнате черно. Черная стена, Черные дома. Черные […]...
11. “Тут цілий день, у казанах закутий…” Тут цілий день, у казанах закутий, Кипить асфальт задушливо-тяжкий, І білий пил, колючий і густий, На легені спадає, як отрута. […]...
12. КУДА? – Куда ти йдеш, єдиний мій? – Я й сам не знаю, де! Хіба ж та доля вповіда, Куда вна […]...
13. ЗОЛОТО Я хочу полоскати золото У Чорному Черемоші. Там опришки його затопили Перед лихими очима. А, може, не в річці, Може, […]...
14. МОЖЛИВІСТЬ Нам суджено лиш дно у цьому океані повітрянім, де й дужі вітряки не розженуть все затхле і стояче: нам – […]...
15. ТІЛЬКИ ПРАВДА Стрепенулися вії, мов два крила: – Пустіть! Я не хочу пити калинової крові! Зареготалася лісова луна І п’яний вітер поволікся […]...
16. ЗЕЛЕНА ЛІРА Ні, не людину і не звіра До мене привела весна: Під вишкою стояла ліра – Погнута, здвоєна сосна. І впало […]...
17. ХВИЛІВ КАВ’ЯРНІ Минають дні, минають ночі, Ти за буфетом все сама; В утому вбрали твої очі Сліди недоспаної ночі, Жалоба в них […]...
18. 05. НАКАЗ БАТЬКА “Де той хлопець?.. Чи дав згоду? От неначе впав у воду”. Так їй невпокій. Чує тупіт ніг дрібненький. Упізнала сина […]...
19. СПОГАД ПРО СВІТЯЗЬ Цей всесвіт – озеро, а світ у ньому – острів. А доокола всесвіту – боги. Творили просто, спочиваєм остро, І […]...
20. КРАСУНЯ РІЦА Поблизу Головного Кавказького хребта є дивної краси озеро, що за легендою отримало назву від імені дівчини Ріци. Де підвелися гори […]...
21. “На полустанку вікна світяться…” На полустанку вікна світяться, Сміються, плачуть солов’ї. А навкруги, бліді від місяця, Лежать поля, стоять гаї. Безлюддя. Спокій. Аж не […]...
22. “Я – як і всі. І штани з полотна…” Я – як і всі. І штани з полотна… І серце моє наган… Бачив життя до останнього дна Сотнями ран! […]...
23. ВОДЯНИК Сивоусий, згорблений, прагнучи спочину, Я заліг і гріюся – сплю на дні ріки, У кушир закутаний, наче в павутину, Сиплються […]...
24. ВИНА, ДІВЧИНО! Вина, вина, дівчино! Червоного, як кров! Най вип’ю за минуле, За молодість, любов, За мрії, що погасли Від холоду життя… […]...
25. ОТ І МСТЯТЬСЯ ТРУНИ От і мстяться луни, Будуть турку труни, Людям нашим струни, Добрії фортуни, Як Давид заграє, Дух святий ширяє: Вірте, що […]...
26. ВЕСНА На зими нескінчену поему Упала, розтала веснинка – Перша тема На останню білу сторінку. Іду поважний, похмурий і мрію Про […]...
27. КИЇВ НАВЕСНІ ВВЕЧЕРІ Хоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар, І всюди прослід залишив пожар,- Ти все стоїш, веселий, ясновидий І недаремно […]...
28. МІЙ ШЛЯХ На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрічався на шляху зо мною, Того я […]...
29. “Є ще той сад…” Є ще той сад, Де й під снігом зелена трава І правічні ще родять дерева… Дивний пам’яті сад, Де всі […]...
30. ПОГРОЗИ З Гете В діброву раз колись зайшов За милою услід. Догнав, обняв її – вона: “Я крикну” – гомонить. А […]...
31. “Трава із вітром гомонить…” Трава із вітром гомонить, А річка з берегами. До квітки квітка лебедить І лине пелюстками. Цвіте і міниться блакить Під […]...
32. “Люба, ми з тобою ідемо…” Люба, ми з тобою ідемо. Озеро, немов трюмо… Голуб політав-літав і сів. Чую здалеку і зблизька передзвони голосів… 1966...
33. “Зозуля кувала серед ночі…” Зозуля кувала серед ночі, вві сні здригнулась липа мовчазна. У чарах тиші голосом пророчим сполохано озвалася луна. Чого не спиться […]...
34. ГІРКА ЖИВУЧІСТЬ Де не глянь – деревій, деревій (Біла піна квіток довкруги) Звіробій золотіє в траві і Петрові цвітуть батоги, Мов батожено, […]...
35. ЖАЛЬ Як настане весна божа, Степ зазеленіє, Яких тільки нема квіток! Аж серце радіє; Ряст, барвінок, чебрець, зорі, Васильки і рута. […]...
36. N. N. (“Така, як ти, колись лілея…”) N. N. Така, як ти, колись лілея На Іордані процвіла І воплотила, пронесла Святеє слово над землею. Якби-то й ти, […]...
37. “Вмирають вдови…” вмирають вдови це епоха йде прикривши за собою тихо двері і тиша і луна не сколихне вод забуття віддалених плес […]...
38. “Як ударили у дзвони…” Як ударили у дзвони – Покотилася луна! Як у труби затрубили – Відгукнулася луна… Тож діброва засміялась, Зашовковилась трава. На […]...
39. “Зоря полинова горить…” Зоря полинова горить І осяває в дооколлі Порожні села, ниві голі, Бур’ян, що з вітром гомонить. Печаль і пустка – […]...
40. НА СМЕРТЬ ЮЛИИ Уже со тьмою нощи Простерлась тишина. Выходит из-за рощи Печальная луна. Я лиру томно строю Петь скорбь, объявшу дух. Приди […]...