“Повз двір, де мила живе…”

Related posts:

1. СІДОГЛАВОМУ Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, […]...
2. ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу […]...
3. “Я хочу знати, любиш ти мене…” Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя сама […]...
4. ЯК КУЗЬМУ ПРОВЧИЛА ЖІНКА ЙОГО МИЛА Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й […]...
5. “Не печалься, не журися, мила…” Не печалься, не журися, мила, Усміхнись і не корись жалю. Напинає доленька вітрила, Шепчуть губи: я тебе люблю. Дмуть вітри […]...
6. “Олю мила, хоч сьогодні…” Олю мила, хоч сьогодні Не столоч моїх порад ти: Цінні будуть, як ні одні, Їх я важу на карати, Їх […]...
7. ДІВЧИНО МОЯ МИЛА – Дівчино моя мила, Чи ти мене розлюбила, Що вже котрий вечорок Не виходиш у садочок? – Ой, не гнівайся, […]...
8. “Вже снігом, мила, забіліла голова…” Вже снігом, мила, забіліла голова, Рядочок літ стає щоразу довшим. І світ чадить. І губляться слова, Що йдуть крізь серце […]...
9. “Живе сусід…” Живе сусід, живе, вважає, правильно Бере з одних – що тягнуться до нього, дає для інших – тягнеться до них. […]...
10. “Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...
11. “Як все живе, поволі умираю…” Як все живе, поволі умираю І знаю: на краю – пекельне зло… Вже цілу вічність я тебе кохаю, А ніби […]...
12. “Я нині весь – немов крутий заміс…” Я нині весь – немов крутий заміс Із споминів, та сповідей, та сліз. Шаную те і вірю тільки в те, […]...
13. “У дереві кожному скрипка, говорять, живе…” У дереві кожному скрипка, говорять, живе, у дереві кожному скрипка живе і співає. Спинись і послухай, як скрипка до себе […]...
14. “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
15. МОВЧАННЯ …Він сказав (хай була та розмова пуста), Що давно вже поезія в мене не та, Що згасає мір жар, Щось […]...
16. МИЛА Нехай модні поети викручують ноги, Ганяючи краще твій подих на слово впіймати, Хай брільянти в очі вкладають, За пазуху мармур, […]...
17. “Я стужився, мила, за тобою…” Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя […]...
18. “Голубонько мила, не сердься…” Голубонько мила, не сердься, Читаючи скарги мої, Бо кождий удар мого серця Про тебе говорить мені. Тобою живе моя пісня, […]...
19. “І наче десь мила іде, озивається…” І наче десь мила іде, озивається (і знов я заплющую очі свої…). І шелест від плаття все більше наближаєтсья, і […]...
20. ЛЮБІТЬ! Любіть Оклахому! Вночі і в обід, Як неньку і дедді достоту! Любіть Індіану! Й так само любіть Північну й Південну […]...
21. ОСТАННІЙ РУБІЖ Коли невірний друг тихенько зрадить, коли немає ради і розради, коли усі вже спалено мости, – я вистою. Бо є […]...
22. З НАРОДНИХ МОТИВІВ Дівчинко моя фіалковая, чом ти мене не любиш? – чорний кінь прийде, свисне на мене – тогди плакати будеш. Кулі […]...
23. ПРОКЛІН Тепер, коли не треба людям книжки, Лиш плотської жаги й дешевих цін, Коли, неначе вівці після стрижки, Йдуть голі душі […]...
24. “Зійшлись, побрались, поєднались…” Зійшлись, побрались, поєднались, Помолоділи, підросли. Гайок, садочок розвели Кругом хатини. І пишались, Неначе князі. Діти грались, Росли собі та виростали… […]...
25. ПІСНЯ. “Мене забудь, моя дівчино!…” Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь […]...
26. ДО НЕЇ “Ти плачеш, моя душко? Чей же не на мене? Вшак знаєш, красавице, що люб а – не воля. Як я […]...
27. “Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...
28. ГЛЕК Беззубий дід і пощерблений глек дивилися один на одного. Дід усміхнувся : “Байдуже, коли кінчається глек, що вірно носив людям […]...
29. “Полиняє моя чорнобровість…” Полиняє моя чорнобровість, Мов пророчиця років – зозуля, В дивовижному ритмі доби. І не мучмо свідомість, Не повторюймо всує, Що […]...
30. Сестрі Минаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, Я думав: “Де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі?” І сниться сон мені: […]...
31. ТРАВНЕВА БАЛАДА Травень, а так, понімаєте, холодно. Так, понімаєте, все навпаки. А за вікном починається поле І видно за полем село Бармаки. […]...
32. “От і празника діждались…” От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо […]...
33. СИНОВІ Ти був іще малий котигорошок, Така собі одна із людських мошок, Що виповзли на сонце, бо весна Тепло лила із […]...
34. XXI. “Розбитий…” Розбитий, немов вікно, думаю про те, що не станеться. Не поведу тебе за руку, білу, неначе яблуня, в свій дім! […]...
35. ЧИТАКА Чоловік у книгах рився з ранку й до обіду. Жінка вийшла із квартири й мовила сусіду: – Ти в пивну […]...
36. ЗРАДА І Їду-поїду на бистрім коні Крізь попіл ночі, крізь полум’я днів, Тільки пісня бринить за сідлом, А слідом – Одинадцять […]...
37. ВІЧНИЙ ЖАЙВІР Я прийшов додому навесні Та провідав щонайперше поле. Жайвір там на трепетній струні Ноти-зерна розсипав навколо. Грудочка сіренька і мала… […]...
38. КРАПЛИНА У час, коли сльота зимова В житті на мене наліта, Чи прокрадається у слово Зневіра, смуток, гіркота, Чи хмари застилають […]...
39. 4 Того року, мов на зло, Навалив сніжище. Декуди по вікна впав, Декуди ще й вище. В горах вили, як вовки, […]...
40. ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...