ПРО ДІВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КІШКУ
Є в нас дівчинка Маринка,
Зовсім крихітна дитинка.
І сестричка Галочка,
Галочка-стрибалочка,
І руда вусата киця –
На малюнок подивіться!
Ось Маринка спить у ліжку,
А круг ліжка бродить кішка.
Кішка спинку
Вигинає,
На Маринку
Поглядає.
– Ой, як добре у колисці!
А мені немає місця…
Я не хочу спать сама,
В мене й ліжечка нема.
Я пішла б собі в комірку,
Тільки мишачі там нірки,
Мишенята
Там стрибають,
Киці спати
Заважають.
Я заснула б на вікні –
Буде холодно мені.
Я заснула б у кутку,
У кутку на килимку,
Тільки там сидить Жучок,
Не пускає у куток.
Ой, як добре у колисці!
Може, й киці буде місце?
Наша кішка – в ліжко скік!
До Мариночки під бік,
Вмить згорнулася в клубочок
І тихесенько вуркоче.
Тут прибігла Галочка,
Галочка-стрибалочка.
Подивилась – от біда!
Спить у ліжечку руда.
– Ах ти ж, киця, наша киця!
Так робити не годиться,
Бо Мариночка мала
Налякатися могла!..
А Мариночка прокинулась,
Побачила кішку – і сміється!
(3 votes, average: 3,33 out of 5)