ГАК

Related posts:

1. КИТАЙСЬКА СТІНА Як велетенський змій, як пажерний загреба, Повзе безоднями в верхами гір стіна. Бог нею міряє в умі простори неба І […]...
2. ГРУДНЕВИЙ БУГ Грудневий Буг ще не замерз. Повільно Гойдає в берегах свинцеві хвилі. Ген Із гіпсу виліплена дівчина Чаїно руки склала, і […]...
3. “Коли до губ твоїх лишається півподиху” Коли до губ твоїх лишається півподиху, коли до губ твоїх лишається півкроку – зіниці твої виткані із подиву, в очах […]...
4. Мати Біля вікна у сутінках Мати гойдає колиску, Де спить дитина. Тільки немає колиски. Тільки немає дитини – Зникла, розтала у […]...
5. “Хмари низько пливуть…” Хмари низько пливуть. Обережно, ялини, не жартуйте: вершини – мов гострі ножі… Як в диму, погубилися гори й долини, поїзди […]...
6. СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
7. ІІ. БІЛА ПРИЧІЛЬНА СТІНА А за мною щовечора Ходить біла хатня стіна З вікном і голубими віконницями, Із пташенятами під стріхою, З відблисками призахідного […]...
8. ЛЮДИНА + 1 Ніч темна, олив’яна, зимна, люта, чорна, Лиш вітер обертає хмар важенні жорна. Лиш срібна смерть іде в садиби […]...
9. КАССАНДРА беру своє звітріле обличчя й занурюю в дзеркало там світиться біла скеля і горять два холодні колодязі над мовчазною брамою […]...
10. ГОРОДУ МОРЯ ПУСТЬ БУДЕТ ХОРОША КАРАГАНДА, И МИНСК ХОРОШ И КИЕВ – Я НЕ СПОРЮ, НО ЛУЧШЕ ВСЕХ НА СВЕТЕ ГОРОДА, ГДЕ […]...
11. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
12. СОРОКА Заснув навік біля галузки рожі, Що сам садив і надивлявся всмак, Скоботний зір пославши огорожі, Де за дротами, замкнена в […]...
13. “Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...
14. ТАКА ВЖЕ НАТУРА Баран не винен, що дурний як пень Родивсь таким, то мусить ним і вмерти. Тому і лізе в бійки кожен […]...
15. “Смерть, як ловець, ладнає сіті…” Смерть, як ловець, ладнає сіті На все живе у білім світі. Не обійти їх, не минути, І мить між бути […]...
16. “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
17. Червоні дими крови живлять сон орла червоні дими крови живлять сон орла на похиленій у зелень молитви голові Родогаста закляклим ляком чорного коня у чистому кроці […]...
18. “Найлегше згадую жабу…” Найлегше згадую жабу. Точніше, її очі, страшніші від очей змії. Бо то очі жаби, яка в сутінках прийшла назавше забрати […]...
19. “Кроки на смерековім помості…” Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця […]...
20. “Обвалюється берег…” Обвалюється берег на сивого півня у джерелі. Блискуче насіння виповнює луки, що завше в мені. І знову ростки його в […]...
21. ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВІЧНА МАТЕРИНСЬКА ЕЛЕГІЯ Проходила по полю – Зелене зеленіє… Назустріч Учні Сина: Возрадуйся, Маріє! П Тичина, “Скорбна мати” Назустріч Учні Сина, Під руки […]...
22. ПАМ’ЯТІ ДРУГА На могилу Юрія Смолича І Повільно й важко зводжуся по сходах І все ясніше чую в тишині Його спокійний, рівномірний […]...
23. “Женщино ти здивована…” ХІХ Женщино ти здивована Ти не відчула що то за прязні Ти не знаєш що то було обмірковано То було […]...
24. “Що вам сказати, мамо” Що вам сказати, мамо, Праведнице безталанна?.. Темрява ходить не прямо – В неї душа захланна. Всюди пекельне рало, Що вимагає […]...
25. ЗАГАДКА З РОЗГАДКОЮ Акростих Розтина блакить, гостроголова, Аж до зір готова досягти; Космонавтики вона основа, Екіпаж споряджено – лети!.. Тут, у вірші, й […]...
26. “Дванадцять сивих суддів сидять…” Дванадцять сивих суддів сидять у сутінках під стіною, а я ховаю очі, як тать. Що стало, старці, зі мною? Чому […]...
27. “Ти, можливо, про мене й забула…” Ти, можливо, про мене й забула І, мабуть, недолюблюєш ти Заглядать у тривожне минуле, Де нелегко мене обійти. Де живуть […]...
28. “ти повільно шукав їх лялькових осель…” Сергієві Пантюку Сергієві Пантюку ти повільно шукав їх лялькових осель поза межами лоскоту (ніч захмеліла), і до гречного тіла тулилось […]...
29. СЛОВО Змивають хвилі часу назавжди Епох минулих нетривкі сліди. Та на віки лишається у слові Усе, що гідне шани і любові. […]...
30. ТАНА-ПОЛУМ’Я ТАНА-ПОЛУМ’Я ВОДИ – ТРИЛИКА: ОБЛИЧЧЯ НАД КОРЕНЕМ – ОБЛИЧЧЯ НАД МОЛОКОМ – ОБЛИЧЧЯ В МЕНІ Трипілля безмежного мозку (хрящами межа […]...
31. “Багаття згасло. В тебе сон пройшов…” Багаття згасло. В тебе сон пройшов. Тікає ніч. Самими нас лишає. – Я так бажаю… – Завше ти бажаєш, – […]...
32. “Замети снігу – як скирти…” Замети снігу – як скирти. Ні перейти, ні обійти. Лише, пірнаючи по вуха, Бредуть вовки і виють глухо: – Ау-у… […]...
33. “Я ВИМАГАЮ ПОВНИХ ПРАВ” “Я вимагаю повних прав”, – сказала тінь. Затріскотів довкола сміх сухих комах, і кондор прошипів нечистий жарт. Неповоротливе безсилля спілих […]...
34. Благовіст Ударив дзвін з далекого костьола, Полинув благовіст над селами й містами, І, як розходяться по тихих водах кола, Дрімотлива луна […]...
35. ТІНІ Близькі обличчя линяють На подіб’я печерних малюнків, Листків папірусу Та плинних хмар, що під вечір Топляться в золоті, Міняючи свої […]...
36. БІЛЯ СТІНИ КОМУНАРІВ Всі знають Пер-Лашез в Парижі. По нім, забувши блиск бульварів, Ідем шукаєм в бездоріжжі Стіну Паризьких Комунарів. Дорога є, діть […]...
37. ІІ. ODI PROFANUM VULGUS! Вони сидять серед базарів І продають дрантивий крам, – Нікому непотрібний хлам Перед ними храм краси захмарив. Сидять щовечора, щоранку, […]...
38. “Бузок до ранку шелестів…” Катерині Білокур Бузок до ранку шелестів, Жасмин шумів до ранку, І сад, у сутінках до брів, Немов картина в рамі, […]...
39. ХАТА Підмурками в землю Вростають хати: Ні об’їхать, ні обійти. З мансардами і фронтонами, Сараї – і ті з балконами. А […]...
40. “За пишним святом – знову будні…” За пишним святом – знову будні, Одноманітні дні й труди. Так є, і так було завжди, І так, мабуть, довіку […]...