ШВИДКІСТЬ ЗУПИНКИ
щоб відстати від швидкості стін
вихід – висновку осад
без замовлення напад наркозу
на замовлений біль –
вимивання
з дерев і облич соловейків
так формуються полиски раси
урожай яйцекладних
але завше обов’язок Бога
брати муки з коштовних подій:
ностальгія червоне нутро батьківщини
і не треба – зустрівшись –
котити ядро цього атома
з самовбивства в обов’язок жити
без робочої мрії
проникати у поклади
образу іншого храму
неприсутнього в покладах пам’яти
адже може не стати
цих зразків мікрокосму
і якщо інше тіло є мармур –
тобто зона де провесінь сходів
має інший запас воскресінь
для дводомного айсбергу
то замало уяви –
уявити як промисел Суду
адже як цілувати себе:
землеміри – погрози у сні –
розляглися у гніздах цвітіння
перед сном колообігу
швидкостями зупинки облич
і відстати від змін у незмінних ще рисах
тобто знов побувати сліпцями
із переділом потиску рук
перед таїнством стін
котрі в сплаві – руїна
із рум’янцями вимерлих хлопців
поглинають цю швидкість
світлини кривавих розправ
Related posts:
- ВІРШІ З ТРОЛЕЙБУСНОЇ ЗУПИНКИ 1 Того дня, того святкового дня Ми стояли у повнім тролебусі майже поруч і в мені завирувала… завирувала юнача енергія, […]...
- ВІДКЛИКАННЯ ВИГНАНЬ незабутні могили сполук шелест осени тиша гоніння Твої маски завжди як замінник прекрасних облич що тяжіють до бритви – тобто […]...
- ЗАПАСИ ПАМ’ЯТІ втечі – в промисел викид просто санна дорога між стін завжди в трупах зірок Твої іскри стають квітами звідки запах […]...
- “Чого я ходжу до причалу…” Чого я ходжу до причалу? Адже нікого не чекаю. Адже ні рідні, ні знайомі – Ніхто мені не обіцяв, Що […]...
- “Це інший світ… Я з іншого прийшов…” Це інший світ… Я з іншого прийшов, Я ще від тих, кого давно немає, Та тверде місце тут своє знайшов […]...
- “На вулиці – облич рухливі зорі…” На вулиці – облич рухливі зорі. Здаля однакові. А зблизька… Ось радісне обличчя. Ось печальне. Ось зосереджене. А ось – […]...
- ПІСЕНЬКА Івану Малковичу Івану Малковичу Де ми ходили, де ми бродили, де мандрували – стежки-доріжки, плаї-плаєчки позаростали. Стежка не скине з […]...
- 3. СЕМІРКА Всі ми, семеро живі – Звісно, перед боєм: Заряджаючий і я Та прицільних двоє, Та ще два навідники, Тобто сіль […]...
- КАСАРНЯ ми навіть її не бачимо і не знаємо яка вона адже вдосвіта вибігаємо з неї і повертаємось коли споночіє певно […]...
- “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
- “ми до дерева глузду себе присилили аббасе…” ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- Ми до дерева глузду себе присилили аббасе ми до дерева глузду себе присилили аббасе сіль текла бородою але не до рота текла ми ридали навскач ми покірно […]...
- “Наш свет – театр…” Наш свет – театр; жизнь – драма; содержатель – Судьба; у ней в руке всех лиц запас: Министр, богач, монах, […]...
- НА ЛЕЗІ РІВНОВАГИ і зникає сей образ – до черепа зношена роль і вмикають навіяну білість альбіноси не вивчених ролей: бо натомісць всіх […]...
- “Буває мить якогось потрясіння…” Буває мить якогось потрясіння: побачеш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті. Стоїш, […]...
- ВИХОВАТЕЛІ СВІДКІВ у підшкірці сплановано суд передсердя – тіла без сердець – ніша туги за серцем тобто свічка померла за світло викид […]...
- БУРЕЛІМ НА ПРОВІДНУ НЕДІЛЮ 1989-го Вітри звіялись високо на горі – клин косарів обвівали. Вітер з долу вирвав кілька голосів і приніс на мій схил […]...
- ШЕВЧЕНКО (Заклекотало десь у горлі…) Заклекотало десь у горлі Клубком із крони і зо сліз – І крила, що були униз, Розкинулися, яко орлі… “Нізащо […]...
- 10. На сході рожева заграва На сході рожева заграва чи яблуня так розквітла? Грядеш по коліна у травах, Мати предвічного Світла. Тут зілля жде на […]...
- “і знов…” і знов трава облич стрілятись в губи свячені мальви по під небі нню с тікають зірви...
- ЗАВАЛИ Дитяча уява не знає спочинку: Щоб вивчити духів (чи добрий, чи злий), На шию повісивши лампу-бензинку, В покинуту шахту я […]...
- ЯК МОЛИТВА точка що містить у собі всі дороги якими мандрують тисячі облич несучи у долонях ланцюжки сліз точка що містить у […]...
- “Приглянься до облич, що мерехтять…” Приглянься до облич, що мерехтять На голубому тлі телеекранів: Чи риси їх тобі не воскресять Катів твоїх колишніх і тиранів? […]...
- ІМІТАЦІЯ ТВЕРДОЇ ВІРИ ся домівка повернень життя тіні – стіни без м’язів цементу розсипається острів пожежі де зникають контрольні події й непобачення стежить […]...
- ПОРОДИ ЄДИНОГО БРОДУ іноді наздоганяють нападників і золотять світлинами гру перехованих речей впродовж репетиції винаходу світло вибирається із свічника і свідчить іскрами в […]...
- ІДИ! Пристати – як від поїзда відстати. Тужлива думка б’ється, мов пташа. Уже давно розтанув дим хвостатий. А в тебе за […]...
- По інерції крик по інерції постріл з лука по інерції крик по інерції постріл з лука хутірне зазимів’я перетяте полудою ганку і розпука як гроно як грижа як […]...
- ІЗ ВІРША Коли дорогу свою знаєш, тоді бездумно вдивляєшся у знайомі погрози вигадливих ранніх сутінків, ніби на цвинтарі предків укотре перечитуєш зітерті […]...
- “О сік берези у весняну пору!..” О сік берези у весняну пору! Як хмільно і пахуче він стіка: Із щедрою рішучістю струмка, Котрий ніколи не впаде […]...
- СВІТ КРІЗЬ СЛЬОЗУ Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа […]...
- УПЕРЕД Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд, Хоч нічого не знайдеш, крім болю, Хоч нас жде невіддячений […]...
- “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
- ДОРОГА ЖИЗНИ В дорогу жизни снаряжая Своих сынов, безумцев нас, Снов золотых судьба благая Дает известный нам запас. Нас быстро годы почтовые […]...
- “Маленьке – не смішне…” Маленьке – не смішне, Адже мале і зерно, Що силу велетням і геніям несе. Мале тоді смішне, Коли воно мізерне, […]...
- БІЛЯ ФОРТЕЦІ-МОНАСТИРЯ У МЕЖИРІЧІ, ЩО ПОБЛИЗУ ОСТРОГА В Межиріччі – вода із двох боків, Двох лінькуватих річок спить вода. Довкола стін у лишаях років – Сивіє всюдисуща […]...
- Дим крови розмитих облич далечінню дим крови розмитих облич далечінню ховає пісню у матір яка з чорної корови вигонить ніч у поле пощербом тихого ляку […]...
- ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
- Метелики літають на квітках З кадильниць срібних дим снується І гине в облаках склепінь. В монастирі вечірній спів кінчиться, Гасять свічки, ідуть. Якась черниця […]...
- ВІДБЛИСКИ З самого ранку з дня капали сльози Переплакав день лише надвечір Заспокоївся кинув хникати і хлюпати погрози Хусткою втирає очі […]...
- Зі збірки “ЗЕМНА МАДОННА” (1934)ВІЗІЯ Все, що має статися, вже сталось. День тверезий. Праця з-під ярма. Чи ж почую, як щодений галас Перетне архангельська сурма? […]...