ВІДКЛИКАННЯ ВИГНАНЬ

Related posts:

1. “На вулиці – облич рухливі зорі…” На вулиці – облич рухливі зорі. Здаля однакові. А зблизька… Ось радісне обличчя. Ось печальне. Ось зосереджене. А ось – […]...
2. ПРО ЗЕМЛЮ Не полюбивши землю цю і хату, Не дайбо на землі цій доживати! Це – тратить час останній без пуття І […]...
3. “Матері не вмирають…” Матері не вмирають. Матері не сплять. День і ніч матері в узголів’ях стоять Над нашим сумлінням, Над мислями й долями, […]...
4. “А ТИ, МАРКУ, ГРАЙ…” На небі хмари. Все більш смеркає, І ніч безмежна, як світ, іде. Все скуте жахом, а Марко грає, А Марко […]...
5. Мы сваливать не вправе Мы сваливать не вправе Вину свою на жизнь. Кто едет, тот и правит, Поехал, так держись! Я повода оставил. Смотрю […]...
6. КОТ И ПОВАР Какой-то Повар, грамотей, С поварни побежал своей В кабак (он набожных был правил И в этот день по куме тризну […]...
7. “і знов…” і знов трава облич стрілятись в губи свячені мальви по під небі нню с тікають зірви...
8. ШВИДКІСТЬ ЗУПИНКИ щоб відстати від швидкості стін вихід – висновку осад без замовлення напад наркозу на замовлений біль – вимивання з дерев […]...
9. IV. “Де ти?” Де ти? Хто розв’язав шнур простору, вузлом якого ти була? Не можу я, не можу протверезіти від обезсилюючого алькоголю логіки, […]...
10. КЛИМЕНА Орел впивався кігтями в рамено, клював печінку… Але не про те я. А як тобі жилось тоді, Климено, нещасна, вірна […]...
11. “Приглянься до облич, що мерехтять…” Приглянься до облич, що мерехтять На голубому тлі телеекранів: Чи риси їх тобі не воскресять Катів твоїх колишніх і тиранів? […]...
12. КУПЕЦЬ І блиснули на сонці ножі, І метнулись червоні обличчя, І упав на пісок, і лежить, І, байдужий, помстити не кличе. […]...
13. Не можемо не можемо розмотати вузликів в очах що нам їх ніч зав’язала відтак знаємо що вузловий ритуал продовжуватиметься що наповнить вщерта […]...
14. “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
15. ПУСТЕЛЯ ЧЕРГИ чудна податливість і опір у сплаві голизни-одінь: се територія циклопа у лабіринті володінь параметр володіння – скутість хвилини в покладах […]...
16. Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...
17. Дим крови розмитих облич далечінню дим крови розмитих облич далечінню ховає пісню у матір яка з чорної корови вигонить ніч у поле пощербом тихого ляку […]...
18. “Якби мені черевики…” Якби мені черевики, То пішла б я на музики, Горенько моє! Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає! Ой […]...
19. При заході сонця Нема за віщо дорікати долі, Літа й літа за нашими плечима. На схилі дня і віку мимоволі Душа стає, як […]...
20. “Довгі дні ростуть поміж нами…” Довгі дні ростуть поміж нами і ломляться в ретині очей. Присядьмо, бо дороги в майбутнє немає, і я тут тимчасовий […]...
21. ПЕРЕД ГРОЗОЮ Чорно-сизе шатро напинають вітри і, як дика орда, вже летять на Дніпро, де реве чорторий, де бунтує вода… Грає грім […]...
22. РАДІСНО їй торкатись до нього електричний ток страшно обсерваторять очі вражіння облич руки маневруюча армія шпигун і коли помітять що кущі […]...
23. АРИОН Нас было много на челне; Иные парус напрягали, Другие дружно упирали В глубь мощны веслы. В тишине На руль склонись, […]...
24. ТРЕМБІТА Я не знаю де, в якому світі, Чи на небесах, чи на землі, Хтось тужливо грає на трембіті, Хтось віщує […]...
25. Не тоскно не тоскно в цистерні під ребрами спить шакал так у пустелі Сфінкс цей притулок хай сняться золоті саркофаги не будіть...
26. СОПІЛКАР З піднебесся вереснева просинь Цідиться крізь сірі фільтри хмар, А в тунелі десь під Чарінг Кросом* Грає – серце крає […]...
27. ПАПОРОТЬ Мов скарб старий – цей місяць-білозір, Мов сни старі – ці хмари білопінні. І бачу я: в тривожному тремтінні Поганська […]...
28. “В цьому морі облич…” В цьому морі облич – сонцем в ньому проглядувати твоє. Між мільйонів зірок – пломеніти мені однією досвітньою серцю зорею. […]...
29. “Посмішки…” Посмішки, цвітіння людських облич – червоні троянди пристрасті, білий гнів ломикаменю, колюча шипшина зневаги, сині іриси втоми, – мене морозить, […]...
30. ВІДХИЛЕННЯ З горлянки випурхнув й – під шкіру – горобець, Щоб перебути поштовхи озону, Що – сквапно – в переміщеннях підземних […]...
31. “Помовчім на базарі очей та облич…” Помовчім на базарі очей та облич, Мову побережім, як незаймані води, Мо’ рости, наливатися не перешкодим, Тому слову, що визріє […]...
32. ОСТРІВ РОЗЛУКИ У всесвіті – тиша. Ні звуку… Лиш сонця самотнього клич. Лечу я на острів Розлуки в туманності Дивних Облич. Ми […]...
33. “Молюсь і вірю. Вітер грає…” Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й […]...
34. “Снігами засипаний гай…” Снігами засипаний гай, І річка закута льодами. У небі воронячий грай, І сиві доми над хатами. Замети – по самі […]...
35. МАРІЯНА Твої дзвони, Маріяно, Злотогорлі накреслили кола, Розкотилися аж по вінця Долинної чаші. Я стояла, мов мармур, Десь при криниці. Брала […]...
36. КЛЕОПАТРА я забула чия в мені кров блудило мене обмануло в обіймах чужих вождів сохне крона Єгипту де твоя вишина вітчизно? […]...
37. БРОНЬОВАНІ ДЗЕРКАЛА у гніздов’ї білих хлопців ніколи не припиняється реанімація катастрофи – поза пучками вимерзлих рук ся пролісковість весен в океані змивається […]...
38. “Ми самотні в безмежних потоках облич…” Ми самотні в безмежних потоках облич, Ми самотні, як зорі, у розсипах тих безкінечних, В нас отой підсвідомий, отой невгамований […]...
39. Новорічне то начебто почнеться маскарад а насправді то він закінчиться і тепер можна хоча б на часинку побути собою бо незабаром […]...
40. НОСТАЛЬГІЯ Я спинити біль серця не годен, Коли спогад покличе мене У дитинство моє благородне, Що у снах десь-колись промайне; У […]...