РЕЙСИ
падіж у скафандрах
і не чуємо єдиної правди
після виливів завивання
від очей – ковпаків бунтівного нерва
у переведених стрілках
беззахисність трупа:
кожен вимерлий вирощує рудокопа
що сяє недосяжний
де воїнів поглинають спогади
покоління вертають з обопільних рейсів
пам’ятками виживання
могли б стали рухом
узятим у речитативне риштування
забутих війн з латками білого прапора
тільки живці у капсулах забуття –
у мерзлоті відлунь
тільки диригентська паличка
поіменно перейменовує
силуети пропахлих колами
як і допит померлого – оскома безбарвности
в чотирикутнику провідника –
вишивальницях моделі скафандру
у передбаченого запасами прозріння
прибуття на зупинку серця
доки старезні ріки
смердять берегами
але мусиш сповідувати послідовність
вбивств зорепадами
із примруженим оком
перехожого через відстань
у черговому рейсі
натовпи втікачів з упізнаваності
угадувана послідовність подій
в рослинах і в прекрасному оці
розкошують покоління
вибулих у спадковість
як обмін – в незмінному
риштуванні мозку
не припиняється рейс
і тільки мулярі – келійність кельм –
обіцяють поховання виходів
на проминущість стін накладені