Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






РЕЙСИ

падіж у скафандрах

і не чуємо єдиної правди

після виливів завивання

від очей – ковпаків бунтівного нерва

у переведених стрілках

беззахисність трупа:

кожен вимерлий вирощує рудокопа

що сяє недосяжний

де воїнів поглинають спогади

покоління вертають з обопільних рейсів

пам’ятками виживання

могли б стали рухом

узятим у речитативне риштування

забутих війн з латками білого прапора

тільки живці у капсулах забуття –

у мерзлоті відлунь

тільки диригентська паличка

поіменно перейменовує

силуети пропахлих колами

як і допит померлого – оскома безбарвности

в чотирикутнику провідника –

вишивальницях моделі скафандру

у передбаченого запасами прозріння

прибуття на зупинку серця

доки старезні ріки

смердять берегами

але мусиш сповідувати послідовність

вбивств зорепадами

із примруженим оком

перехожого через відстань

у черговому рейсі

натовпи втікачів з упізнаваності

угадувана послідовність подій

в рослинах і в прекрасному оці

розкошують покоління

вибулих у спадковість

як обмін – в незмінному

риштуванні мозку

не припиняється рейс

і тільки мулярі – келійність кельм –

обіцяють поховання виходів

на проминущість стін накладені

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

РЕЙСИ - ВИШЕНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
 »