“Я замінила прозорий фаянс…”

Related posts:

1. “Мені ти маму замінила…” Мені ти маму замінила. Я маю силу, маю крила. А в думах – серпень, давній серпень. І серп невмілий, гострий […]...
2. В такий прозорий день в такий прозорий день коли на небі каравели не віриться у пекло забобон але ти знаєш: у зоряних системах зяють […]...
3. “Несіть богам дари! Прозорий мед несіть…” Несіть богам дари! Прозорий мед несіть, Що пахне гречкою і теплими дощами, І золотий ячмінь, і втіху верховіть – Достиглі […]...
4. “І знову гуляють сніги…” І знову гуляють сніги, І знову морози тріскучі, І схилені верби плакучі Стоять наче срібні стоги. Зрівняла зима береги, Ріку […]...
5. “Стара церковця…” Стара церковця встала із небуття (проіржавлена зверху, прогнила ізнизу) банями заблищала, стінами засиніла, вікнами заясніла… Впустила людей, засвітилася вимита, фресками, […]...
6. ЧУДО Очима стрілись ми, і ти мені сказала, Що я вінок ношу, письменства сюзерен, Схилила голову з покорою васала І не […]...
7. НАРОДИНИ Сатурн поклав вінком каблучки На роги козерога. Ніч засніжена витончила Дзеленькіт при санях. Сатурн-чародійник не знав, що робити: Де подіти […]...
8. САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...
9. “Там, де мені добре…” Там де мені добре – довкола гори – невисокі переважно і я дуже тяжко прийшов до розуміння що невисокі вони […]...
10. МАРИВО На дальній обрій, світло-зеленастий, Лягає марива хвилястий плин, І каже дід, проходячи за тин: “Святий Петро вигонить вівці пасти”. А […]...
11. ФАНТАЗОЦИРК Я околений жмутом моїх відчувань. Але я їй скажу, що вони всі – довкола неї. Захід над бухтою. Які засліплюючі […]...
12. “Даремне ти турбуєшся, поете…” Даремне ти турбуєшся, поете! Ще вистачить сюжетів для поем. Візьми число щоденної газети – там тисячі невиспіваних тем. Заглянь лишень […]...
13. ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]...
14. “Знаю, мій Друже, Ви зобов’язані…” Знаю, мій Друже, ви зобов’язані Пасти далекі череди Розсіяних островів, І робите це запопадливо В домі Ваших знайомих. Напевно в […]...
15. САД Осінній сад, як у дитинстві, такий високий і прозорий. Вночі колишутьсяміж листям ренетами осінні зорі. І разом з листям-сухозлиттям вони […]...
16. “Меди та пахощі живиці…” Меди та пахощі живиці. Цвіте прозорий вертоград Край непорочної світлиці, Де Божий сад Марії сниться І кедрів патріарший ряд. Минає […]...
17. ТРАВНЮ ЛАСКАВИЙ Травню ласкавий! Я від світанку Край вуст цю флейту тримаю й ген На плай зорію, чи йде веснянка І чи […]...
18. ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
19. HOI TRIAKONTA Ви пам’ятаєте: в дні тридцяти тиранів Була та сама навісна пора: Безмовний пнікс, безлюдна Агора І безголосся суду і пританів. […]...
20. “До сивих брів обдмуханий морозом…” До сивих брів обдмуханий морозом, спинивши сніг, стояв похмурий ліс; і вітром гострим холодило сльози, і світ ламався у кристалах […]...
21. З Шекспіра Шалений пал! Та говорю я мало – Все досконале – красне й без прикрас. Той віддає кохання на поталу, Хто […]...
22. “Напинайте рогожі вітрил…” Напинайте рогожі вітрил; Океан – прикидається злим! Він могутні обійми відкрив Дітям сонця і дітям своїм. Там – на півночі: […]...
23. ДІД МОРОЗ Дід Мороз не раз мені Снився серед ночі: Щоки в нього крижані, Із льодинок очі. Дід Мороз лише дихне – […]...
24. ПРЯХА Пряла прялочка моя, Не переставала, Аж прийшов до мене гість, – Рватись нитка стала. Уродливий, молодий, А як заговорить, Слово […]...
25. КІНЬ Се діялось за давніх ще давен, Коли ще Чоловік не знав Коня сідлати Та ні у віз єго впрягати. Якраз […]...
26. ПЕНЕЛОПА таємно я тчу і порю завжди той самий візерунок неначе хвилі моря що гуляють на однім місці а гільдія лукавих […]...
27. “Над річкою, у затінку верби…” Над річкою, у затінку верби, Шепнула квітка вітрові: люби. Він колихнув зеленим шовком трав І коло неї сам шовковим став. […]...
28. РЕКВІЄМ В деревах, осене, шуми, Що в головах його могили, Вони тепер за доньку й матір, Слова від мене сопілкові. Росою […]...
29. “Нам не знать, як згашено кров…” “Діла і бажання сторукі І смерть, як найвищий вінок”. О. Ольжич Нам не знать, як згашено кров, І не знати, […]...
30. “Вершнику, де тінь свою полишив?…” Вершнику, де тінь свою полишив? Вже відстав і прохолонув вітер, рушив у зворотній шлях катран, повернула течію ріка небесна. Та […]...
31. Натюрморт з клаксоном (сонет) Стіл з оніксу, де папороть густа. Дві сливи. Порцеляновий мікадо. В прозору віспу виноград закутий І пара (статуетка), що – […]...
32. СИМФОНІЯ Не бийте в долоні, не зривайте мене з Кассіопеї до низин. Якби знали, що ви чули, стали б німі, як […]...
33. ВЕРЕСЕНЬ Приходять дні, що яблуками пахнуть, Золоченими у садах тінистих, Відходить літо, достигає осінь, У верес одягає сиву пущу. Угорі, під […]...
34. ПУЧНЯВІЄ ФІГОВЕ ДЕРЕВО “Uraltes Wehn vom Meer,… O wie fuhlt dich ein Treibender Feigenbaum Oben im Mondschein…” R. M. Rilke Будь при мені, […]...
35. ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЬ ЛІТ Мені вже дев’ятнадцять літ – Квітисті на вікні узори, В снігу довкола свіжий слід Сріблястих голубів надворі. Щодня до фабрики […]...
36. ЗВИЧАЙНІ МОНОЛОГИ Я хочу задзвонити вам в серця, я молодий! А дівчина моя, немов забризкана в очах блакиттю а я стара, стара, […]...
37. “Ключ у дверях задзвенів…” Ключ у дверях задзвенів. Самота, працьовита й спокійна, Світить лампаду мою і розкладає папір. Вбога герань на вікні велетенським росте […]...
38. СКРИПАЛЬ Старий скрипаль на п’яному банкеті, Серед нових господарів життя, – Дивлюсь – і викликає співчуття Незграбна постать в сірому жилеті. […]...
39. ЖІНКА Так, знаю я тебе, як ти себе не знаєш, Так, брала я тебе на руки ще малого, Дивилася на тебе, […]...
40. SEMPER LEGENDA Книжок дитячих неубутні чари, Безсмертних вигадок легкі дива, Яка це знову смуга життьова Виносить ваші голосні фанфари? Та де вони, […]...