Я
Я в себе дома в княжій палаті
та в хаті рибалки.
Я їм золотою виделкою
і дерев’яною ложкою.
Мені любі гранатові вина
як і кринична вода.
Я ношу щире намисто
на конопляній сорочці.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- МАГДАЛИНА звільняюся з днів – осіннє дерево з листя – віддаю кесареві втрушеною мірою сонце годує золотою ложкою річка стелить срібні […]...
- СОН У СОЛОМ’ЯНІЙ КРЕСАНІ Тільки мій сон У солом’яній кресані Блукає між буками, Шукає Довбушевих скарбів На горбі дерев’яного дому, Ставить капличку з паперових […]...
- ЗОЛОТА СТРІЛКА Коли пального не стачає, коли пілот в гаспидській млі – тоді себе він довіряє тремтливій стрілці на шкалі. Вона покаже […]...
- ГОРА І КРИНИЦЯ Назвали гору Золотою, а хто й коли, – не знаю… Життя спливало за водою, верба цвіла в розмаї. Крута гора […]...
- “Якби мені, мамо, намисто…” Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я завтра на місто, А на місті, мамо, на місті Грає, мамо, музика […]...
- “Ви хочете знати все…” Ви хочете знати все, Що мені миле й немиле: Не милі мені інквізитори Не милі іконоклясти. Любі грецькі маленькі базиліки, […]...
- НАМИСТО Суниці на стеблах, заховані в мох, – намисто для тебе. Намисто для двох, бо губи спікає, холодні, як лід. Стебло […]...
- “Уже тоді, оповесні, коли…” Уже тоді, оповесні, коли Горища пахнуть першим сіном І гарбузи цвітуть між картоплями. Уже тоді прощання полохливе Носив я в […]...
- “На улиці невесело…” На улиці невесело, В хаті батько лає, А до вдови на досвітки Мати не пускає. Що ж мені робити, Де […]...
- ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЬ ЛІТ Мені вже дев’ятнадцять літ – Квітисті на вікні узори, В снігу довкола свіжий слід Сріблястих голубів надворі. Щодня до фабрики […]...
- ТРЕНИ ДЛЯ МИКОЛИ КОВАЛЮКА, ГУЦУЛА З ПЕНЬКІВКИ Заграла тобі трембіта. Коцю, не танцювальна, Бо склали тобі вже руки навхрест, кощаві, Воскове твоє обличчя, довгасте й іконне, Вже […]...
- РИБАЛКА. Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка […]...
- ВИНО 1 Не водись-ка на свете вина, Тошен был бы мне свет. И пожалуй – силен сатана!- Натворил бы я бед. […]...
- ПІД ІВАНА КУПАЛА Під Івана Купала в гарячі ночі Тьма згусає в дібровах. У травах, в клоччі дрібнолистих кущів, над димком болот, над […]...
- “Мужні прострелено крила…” Мужні прострелено крила Думі моїй молодій. Скільки змарновано сили, Скільки розбито надій! Себе не жалів я для бою, Вина не […]...
- ДЕБЮТ 1 Сдав все экзамены, она к себе в субботу пригласила друга; был вечер, и закупорена туго была бутылка красного вина. […]...
- ПІД ЗОДІАКОМ Переважна назва Львівських кав’ярень – “Під левом”, “Під вежею”… Дитя кав’ярень львівських і підвалів, Розвіяне, розгублене дитя, В твоїх очах […]...
- СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
- НА КАМЧАТЦІ Твоє ім’я рокоче океан, Ліси його вишіптують вітрами, Воно пливе в долинах, як туман, І на вулканах міниться снігами. Такий […]...
- САМОБУТНІСТЬ Я може відкриваю вже відкритий світ, Вдираюсь силоміць у виломлені двері, Будую власний світотворчий міт Знаками чорними на білому папері. […]...
- ПРОВИНА Великий гріх на серці я ношу. В. Стус Я винен, браття. Всі ми винні. Наш гріх судитимуть віки За беріїв, […]...
- ЕПІЛОГ …Та стали хуртовини наступати, Та стали вдовиченків побивати: Що перва хуртовина Дома попалила, А друга хуртовина Скотину поморила, А третя […]...
- “Чи зерна люгають у свіжу ріллю…” Чи зерна лягають у свіжу ріллю, Чи грає колоссям на вітрі пшениця, Господи, як я цю землю люблю, Кожна билинка, […]...
- “Не моя вина…” Не моя вина. А моя біда, Що літа спливли, Як вода. Не о тій порі І не в тім саду […]...
- “Мені назустріч над вечірнім морем…” Мені назустріч над вечірнім морем примчався вітер, пристрасний і хижий. Під ноги хвиля стелиться в покорі і біла піна стопи […]...
- Є місце де вода не приживається є місце де вода не приживається гаряча цвіль не втримує слова як чорний танець гордого китайця його печаль по череву […]...
- ВАРИВОДА Увійшов поважний дядько до їдальні зранку. Пильним оком подивився на офіціантку. – Скиньте, – каже, – цей передник в білому […]...
- “Відро защебетало у криниці…” Відро защебетало у криниці. Совою глухо ухнула вода. Ні місяця. Ні зірки. Ні зірниці. І мла – мов горе! Горе […]...
- НЕПРАВДА – Гей, Олено! – ізнадвору бригадир гука. – Йди скажи: немає дома, – мати вчить синка. Хлопчик вискочив: – Немає […]...
- “Мій друже! Не можу казати Вам…” Мій Друже! Не можу казати Вам “Ексцеленціє”. Мудреці-португальці Кличуть мене “Vossa Excelentissima” Це – суперлятив. Не личить мені коло себе […]...
- “Ні жінки, ні хати тієї нема…” Ні жінки, ні хати тієї нема, Старі лиш валяються капці, Та вітер зі степу несе у лиман Осіннє насіння акацій. […]...
- “Гадалося….” Гадалося, З роками вгомонюсь У клопотах практичних, А тим часом, З наївністю побравшись, Юний дух Живе в моїй оселі, Наче […]...
- “Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш…” Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]...
- ГУЦУЛЬСЬКА НІЧ Ніч у киптарі, вишитому жоржинами, – Молодиця розпалена в танці : Розвіяна хустка, розтоптані постоли, І намисто розірване бренить зорями. […]...
- НОВИЙ ЛАД “Обридло нам у рабській ролі!” “Ви певні в тім? – сказав прем’єр. – То нате вам шматочок волі. Чи всі […]...
- ШЕВЧЕНКО Люблю Отчизну я, но странною любовью. М. Лєрмонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І […]...
- “За що мені щедроти цього світу…” За що мені щедроти цього світу: білющий сніг, і сонця парусець, і шовку шум, що вкутав верховіття, і різьблений на […]...
- ПЕРЕДЧУТТЯ ВЕСНИ Проходить оподаль суцільність вербова, і снігу яскравість на чорній основі… І котяться яблука вниз по щоці – їх круглість червона […]...
- “Білокорі берези на тихій розмові із кленом…” Білокорі берези на тихій розмові із кленом: я їх слухаю заздро: ось цю треба б вивчити мову! Дуб листи мені […]...
- ВЕЧОРОВА ПІСНЯ Місяць креше золотою підковою, Вечір пахне порошею бузковою. За вікном небо, зорями вишите, А ви мені, мамо, листа пишете. Ви […]...