Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВЕЧОРОВА ПІСНЯ

Місяць креше золотою підковою,
Вечір пахне порошею бузковою.
За вікном небо, зорями вишите,
А ви мені, мамо, листа пишете.
Ви не хвилюйтесь, я ж служу в армії –
Хай усміхнуться у вас очі карії.
Може, скоро приїду у відпустку я,
І привезу, мамо, нову хустку вам.
Ви з льоху молока виймете в глечику, –
Морський апетит в солдата-ракетчика.
І хліба наріжете пахучого,
Від нашого хліба нема луччого.
Про борщ, мамо, говорити нічого –
Сипте мені, будь ласка, тільки рідшого.
…А тепер ніч – солдати сплять солодко,
Тихо-тихо крізь місячне золото
Тополя шепче у вікна відчинені,
Може, тому і сниться вночі мені
Оранжеве небо, зорями вишите,
А ви мені, мамо, листа пишете.
Цілую ваші золоті каракулі,
Ви ж, мамо, як писали їх, то плакали.

Літературна газета”, 15.9.1961

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ВЕЧОРОВА ПІСНЯ - КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ