“Трагедія для поета : скінчився папір…”

Related posts:

1. “Неправда, що деспот засліпить поета…” Неправда, що деспот засліпить поета, й поета, який прикривав криваву стіну, як барвиста верета, бо в того поета у грудях […]...
2. СЕРЙОЗНА ОБІЦЯНКА Сьогодні не буду нічого вигадувать, а тільки візьму й намалюю пером звичайним чорнилом на стелі райдугу в кімнаті своїм над […]...
3. “Вбивали поета…” Вбивали поета, затято і вперто. Вбивали – на серці зірки випікали. Вбивали його не з гармат, не мечами – Мовчанням […]...
4. НІЖ У СОНЦІ (трагедія) Не отблеск, отблеском рожденный,- Ты по себе свой край оставь, Твоею песней утвержденный… А. Твардовский ПРОЛОГ Мої віки слідом за […]...
5. БІБЛІОТЕКÁРКА У суботній ясний ранок я дівчину зустрів: зупинилася неждано, сказала кілька слів: “Ах, яке чудове небо! Що чувати там у […]...
6. “Епоху, де б душею відпочить…” Епоху, де б душею відпочить, З нас кожний має право вибирати, Найдемо тут ми вибору багато Народів, царста, богів, людей, […]...
7. КОЛИ ПОЕТА ПАБЛЯ НЕРУДИ ВЖЕ НЕМАЄ МІЖ НАМИ Тебе вже немає між нами, Пабльо, в ці дні, після цього, як моє життя розлетілося, мов скринька з помідорами на […]...
8. “Похвальна думка, мій Друже…” Похвальна думка, мій Друже, За взором садиби Данте Закласти бібліотеку Й закупити рукописи: Це стиль фльорентійський! Але скільки книжок, Шкідливих […]...
9. БАЛЯДА ПРО РОЗШУК ПОЕТА Сірий будинок із рядом безіменних дзвінків. Натискаю одну за одною ці нагнітки зеленого ранку. Відгукується жінка в папільотках і десятихвилинній […]...
10. “То так і я тепер пишу…” Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. То так і я тепер пишу: Папір тілько, чорнило […]...
11. ЛИСТ ДО Т. Г. ШЕВЧЕНКА, УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, РЕВОЛЮЦІОНЕРА Й ДЕМОКРАТА (З циклу “Листи з Олександрії”) Якась вона, Тарасе Григоровичу, Ця наша жизнь невкусна – Суцільні тобі Рєпніни та Полусмакови. 1991 […]...
12. ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ Пробач, що просто я взявся писати, Перо в звичайне чорнило вмочати; Якби наваживсь у мозок вмочити, Надлюдські мав би писання […]...
13. ГОРЕ ПОЕТА Люде добрі! Пожалійте Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Розкажу вам все. Учора Я […]...
14. ТРИ НАРОДЖЕННЯ ПОЕТА Людське народження не вимага печатки – Його засвідчує сама свята земля. Та я своє життя розпочинав спочатку І раз, і […]...
15. В ГОСТЯХ У ПОЕТА Я слухаю: “Єдиний він, баштан – Ще зброя нам на голод і на злидні. День ясний там і вечори погідні, […]...
16. ПРОЛОГ ПОЕТА Неси в очах дива і недива, і казки світ, і виміряну землю, як бруньку, що весною ожива, як хліба шмат, […]...
17. ДОЛЯ ПОЕТА І Пісня в повітрі крильми тріпоче, В звуках роїться, В небо блакитне кинутись хоче, Наче орлиця. Чуються звуки сталі і […]...
18. ЗИМА ПОЕТА Пам’яті П. Тичини Відчиняються двері: білих птиць білий вир; в тебе птиці сидять на руках і на віях; білопташшя ув […]...
19. ЧИТАЮЧИ ПОЕТА “Є світлі розуми, є душі осяйні, Мов ранок молодий, мов заграва багряна. Луна їх голосів – проречиста осанна Серед буденних […]...
20. ТРАДИЦІЙНИЙ ПОРТРЕТ ПОЕТА Дуже делікатне створіння поет: плаче за кожною своєю сльозою. Ось він всівся під опудалом – спокоєм насолоджується. Надлетіли три горобці, […]...
21. НЕОБОРИМА ГАРМАДА (Взором древнього поета) І Іде вона, іде полуднява гармада, І згорда слухає, як стогне океан Під нею… Бог новий летить із пельки ада […]...
22. “Останніх років київське кіно…” Останніх років київське кіно в малому залі дня зими пройшло. Згадалось: від людини до предмета – Про всіх, про все. […]...
23. ЕПІГРАМИ АНГЛІЙСЬКОГО ЛАТИНОМОВНОГО ПОЕТА ДЖОНА ОВЕНА, ПЕРЕКЛАДЕНІ ІВАНОМ ВЕЛИЧКОВСЬКИМ На книжку, вЂршами писанную, до чителника Книжка сия єст то свЂт, вЂрши зась в ней – люде, мало тут, чаю, […]...
24. “На чорну землю перший сніг упав…” На чорну землю перший сніг упав. Замовкло все. Затихло. Заніміло. Немов на ватман вилите чорнило, Лежить в долині незамерзлий став....
25. ПАСКА Тут між столітніми горіхами Стояла церква. Мій дід у світлих ризах Святив паску в кошиках на мураві. Люди ломили й […]...
26. “Пишете : Вас не лякає…” Пишете : Вас не лякає Такий конкурент, як Гомер, Що сліпий не побачить, Де хилиться голова. На це, тим часом, […]...
27. ВОНА Вона мене оболесила, вона мене занадсонила – Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! Ах, невже вона навіки серце […]...
28. ХОР СТАРІЙШИН З ПОЕМИ “ФІКЦІЯ” Просвітлись! Та ще хочем других просвітити. Т. Шевченко Порода наша мудра від природи, ми знаєм все, бо осягнули все, і […]...
29. КОРОТКИЙ ЛИСТ ДО ОЛЕСІ (З циклу “Листи з Олександрії”) шабадабада шабадабада мужчина і жінка шабадабада шабадабада двадцять років по тому напевно і неодмінно зустрінуться […]...
30. ПАЛЕНА ГЛИНА “Ліпи, як хочеш, з моєї перепаленої пристрастями глини смертельної Святу статую на свій вівтар” Рабіндранат Тагор О, щоб я була […]...
31. КОСОВИЦЯ Немов брусок, гострить скінчивши, косар за пояс сонце вклав. Аж день розкрився ширше й глибше, як він засукував рукав. Слова […]...
32. ГОГОЛЬ Гоголь сидів перед згаслим каміном, Ворушачи чорні листи манускриптів. Мов кажани, тіні по стінах Тікали від свічки. Тіні і тільки… […]...
33. “Сьогодні я ранком молилася…” Сьогодні я ранком молилася В церкві святого Онуфрія, В жовтизні, сині та рожевизні Фресок, в іконному золоті. У монастирських мурах […]...
34. ГЛЕК Беззубий дід і пощерблений глек дивилися один на одного. Дід усміхнувся : “Байдуже, коли кінчається глек, що вірно носив людям […]...
35. ВУЛИЦЯ МАЛИШКА В тому місці, де любив Малишко Слухать солов’їв з дніпрових круч, Вулиця – немов посмертна книжка З строфами будинків одноруч. […]...
36. СУТІНЬ Як за вікном ріка гуде шумиста Якусь журливу, стародавню думу, Тоді в саду спадає тихо листя, І осінь квіти наливає […]...
37. ЛІТЕРИ Я пам’ятник собі поставив нетривалий – Не з міді гордої, не з мармурових брил, Скупі слова мої, що на папері […]...
38. УРОКИ КЛАСИКИ (Цикл) УРОК І По краплі видавлювати з себе раба. По краплі. Видавлювати. З себе. Повільно з себе його видушувати – Та […]...
39. БАЙДА. Історична поема До великої покари На розпутті при дорозі Судять Байду яничари В Золотім Галатськім Розі. Суд скінчився.- Хлопці, гайда,- Мовив сам […]...
40. “На батька бісового я трачу…” На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! А іноді то ще й заплачу, Таки аж надто. […]...