Ти відпливаєш, як сон, через простір; Не чути навіть плюскоту твого весла, Лише моя душа тремтить, як струни Розбитої viola […]

Та скоцюрблена плетільниця мережок нашпилених на подущині кощавими пальцями намережала пояс для земної кулі. Тільки пальма заглядає у вікна й […]

сутінок напинає останній промінь на лук в душі дикі гуси об мури тюремні кличуть мовчазно наче б чули татуйовані кобри […]

Розгойдалися хмари, як гілля вільшини, І обняли мене дужі вихри, Не співатиму вже лебединої пісні, Не умру, як журавлиний клич. […]

Тешу й стругаю чоло сталеве, Аж загоріли щоки! А в небі хмари – невпинні леви – Біжать у світ широкий. […]

Спасибі за золоте перо. Воно – надто гарне для мене, Боюся його зуживати. Невже в Фіренце немає гусей? Як будете […]

Ріка бринить, як струни, між полями, Колишеться за нею свіжість трав, І поять хвилі човен до безтями. Так непомітно замовкає […]

Тільки у Ваших обіймах Місце спочинку Вероніці, Вона – не свята, признається. Але як би їй потім Перед Вами згинати […]

Довго мене носили Твої завулки схилясті Опуклими камінцями і мушлями. Шалені цвіркуни лящали В годину причастя В монастирському саду. Потім […]

Над баштами стелилась голубінь, Бурштином, виколиханим у морі, Зринала осінь на столітні мури, І довшала старого Юра тінь. Там промінь […]

кабала зірок вітряки у дзеркалах солончаків колесом щастя на терезах янгол і чорт важать серця тягар

де часи атенців що в незвичних костюмах і масках вітали ефебів з містерій вуличною забавою? де часи карнавалу перед суворим […]

Місяць розбився на щоглах У спокійному плесі, Розіскрив у шалені антурії Тихі вітрила. Смуток – не голуб ласкавий, Не сховаєш […]

приходять дні і відлітають пориви на високих закаблуках яскраві надії бажання все відцвітає і лише свічка на вустах пелюстка в […]

люди про дитинство сонця над терасами про схрещення іржавих ножів і чарів на мушлях з віч жовтою плямистою шерстю ягуари […]