Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СКЛЯНА НАМИСТИНА

Підходять сусідки до смерекової домовини І нишком кладуть У воскові пальці старої Євдохи Інкрустовану венеціянську барасулю З єдиного разка, що […]

ПАСКА

Тут між столітніми горіхами Стояла церква. Мій дід у світлих ризах Святив паску в кошиках на мураві. Люди ломили й […]

ДОЛЯ

Вічно дихає море. Чую бризки на лицях, – Вітер їх стер. Коли переллєш свою синь, Згасиш страсну жагу В криниці […]

“Я вірую в чуда. Вірую…”

Я вірую в чуда. Вірую, Що виприснула вода В Мамартині зо скелі, Що снігом Діва Пречиста покрила Горб Санта Марія […]

ЖЕБРАК

Коли ніхто не слухає музики з карійону, що заливає площу, тільки старий жебрак на порозі ще старшої святині – то […]

ПИСАНІ КАХЛІ

1. СВИСТУЛЬКА На базарі в Кутах Продають глиняні свистульки. Пустуни дмуть у пищик На заді огрядної газдині, А вона випинає […]

ПОЕТ

Тисячойменний велів власну творчість двигнути і стати подібним до риби солоних глибин, на яку налягли тисячі тонн води і яку […]

ЛІТО

День гасить зорі, – Уже світанок. Почне сопілка – Шовсь! Перепілка. Серед туману Лани – мов море. Літо наспіло: Побудь […]

Йоганн Себастіян Бах

Л. К. Йоганн Себастіян Бах не пощадив підметок черевиків на пішу подорож – об Арнштадт не під Любеком! – щоби […]

І РВОНУЛИСЬ НЕСТРИМАНІ КОНІ

І рвонулись нестримані коні, Крешуть іскри вогненні підкови! …Сіє осінь з розкритих долонь Позолітку на листя дубове. Кожний кущ багряніє, […]

БАЛЯДА ПРО ТРИ ДОЛІ

Т. Б. Молода сиділа ошатна, ніби ікона. Скрипнула хвіртка, ввійшли три дівчини: Біла Доля, сіра Доля, чорна Доля. “Ми несемо […]

“Далеко поніс мене вітер…”

Далеко поніс мене вітер За обрій – підніжки вульканів, Де церкви виглядають старші За свій вік. Свята індіянська скарбниця Вигасла […]

“Чому я жінка й не можу…”

Чому я жінка й не можу Викладати в каштановій Падові Білу магію? Близько було б до каплиці Джотто, До чудес […]

19. Ти, що долонею затуляєш

Ти, що долонею затуляєш рану душі, що збираєш прибоєм розкидані порожні мушлі, навіть позбавлені морського шуму, щоби вічністю їх наповнити […]