МЕРЕЖНИЦЯ

Related posts:

1. БАТЬКО ФЛОЯРИ На вітрові ярім, На вітрові дикім Малесенький явір під небом великим. Малесенький явір, Зростаючи в небо Приміряти марив Все небо […]...
2. ЗАТЕМНЕННЯ Чому ти питаєш Повні та й повні, Вітру й плянет? Ти – тільки пальма З тілом, що точене Всіма стихіями. […]...
3. ГУЦУЛЬСЬКА НІЧ Ніч у киптарі, вишитому жоржинами, – Молодиця розпалена в танці : Розвіяна хустка, розтоптані постоли, І намисто розірване бренить зорями. […]...
4. КОРА Руками охопив, – а під корою сік. Під пальцями членується галуззя, Під пальцями і форма листяна, Під пальцями і шумовиння, […]...
5. “Голос милого далеко…” Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай […]...
6. ЗАГЛЯДАЄ МИНУЛЕ Заглядає минуле в очі сучасному, Просить-благає: “Незабудь! Пам’ятай!” Сучасне – дочасне Заглядає в очі майбутньому, Просить благає: “Незабудь! Пам’ятай!”...
7. НЕСКІНЧЕНИЙ МАЛЮНОК На шибках – зимових мережок зірчасто-білий візерунок. Червоним одсвітом пожеж горить нескінчений малюнок. 1920. ЧЕРВОНИЙ ШЛЯХ. 1925, ч. 11-12, с. […]...
8. КОРА ПЛАНЕТИ Обпалена, солона і солодка, свята у нелегкій своїй судьбі, – земної кулі чорна оболонко, доземно я вклоняюся тобі. Вклоняюся тобі […]...
9. ПАЛЬМА Розвіяла пальма В пристані крила, Заговорила: – Вітай заквітчатися Світлом на віях, Тим, що вбиває. Ніхто не ждав тебе, Я […]...
10. Плач Єремії тільки-но збудували місто і навіть ще не встигли його заселити а вже пророк Єремія плакав над ним як над давно […]...
11. “Летів до тебе турманом через моря і дні…” Летів до тебе турманом через моря і дні, Спадав із неба тугою, а ти сміялась: “Ні”. Я зіркою безсонною зацвів […]...
12. ПРИСМЕРК У ДЕЛЬФАХ Сумне Кастальське джерело, А ти дивишся зелено, Бо пройшов кучерявий бог З вогнеструнними пальцями. Спокійно тліють оливки В срібному листі. […]...
13. “Дихайте на вікна…” Дихайте на вікна, Сковані морозом, Бо загине вік наш І зав’яне розум – Дихайте на вікна, Сковані морозом. Тільки сила […]...
14. ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...
15. ПОЕТОВІ-ЛАУРЕАТОВІ Як ми втішалися малі, Коли в роки давноминулі Борець заїжджий брав з землі І рвав угору мідні кулі! Що той […]...
16. МАСКА Хвіртка прочинена, чоловік згрібає листя. Йому це не треба і листю не треба. Прометена доріжка, покинутий палац… Чоловік переказує” стрибаючи […]...
17. ЗЕМНА ПАЛІТРА Не вряютують ні стиль, ані форма, як погасне твій дух бойовий. Не шукай для душі уніформи, світ у серце сповна […]...
18. “Стільки відгриміло, відбуло…” Стільки відгриміло, відбуло, Як в кору – вкарбоване у лиця, Долі сиве, січене крило На тугому вітрові сріблиться. То ж […]...
19. ВОЗНЕСІННЯ МАРІЇ Уже клейнодом дорогим Яскріє виноградне гроно, І жовте жито – мов корона, І пояс – витканий з дуги. То вишивали […]...
20. СВЯТА ВЕЧЕРЯ Коли перша зірниця Скупається в холоднім колодязі, Мої предки достойно Сідають на довгі лави До горіхового стола, де гойно У […]...
21. КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...
22. Мати Біля вікна у сутінках Мати гойдає колиску, Де спить дитина. Тільки немає колиски. Тільки немає дитини – Зникла, розтала у […]...
23. “Дощі минулись – і нема…” Дощі минулись – і нема. Сніги іще не впали. Отак – ні осінь, ні зима, Згрібаєм листя, палим. А дим […]...
24. “Скиртуєм час на вітрові століть…” Скиртуєм час на вітрові століть (Аж ген під небом сиві скиртоправи). Посеред світу скирта та стоїть В царині Батьківщининої слави. […]...
25. ТАК ІЗ НОЧІ У НІЧ О четвертій сторожі нічній, коли тоншає мідь і стають полохкішими губи, у фортечнім вікні Ти посвітич запалюєш, люба, і тонку […]...
26. Осінній дощ Шумить дощ осінній, шумить монотонно. Скляні переливи, скляні передзвони. І схлипи довкола, і сльози невтішні, І скаржаться вітрові клени і […]...
27. СКІФСЬКИЙ КАЗАН Ото були часи: щоб скіфський цар Міг воїнів злічить – хай кожен мечник З усіх усюд для нього вишле в […]...
28. Я ТЕШУ ЗАЛІЗО Тешу й стругаю чоло сталеве, Аж загоріли щоки! А в небі хмари – невпинні леви – Біжать у світ широкий. […]...
29. “НА СЕВЕРЕ ДИКОМ СТОИТ ОДИНОКО…” На севере диком стоит одиноко На голой вершине сосна, И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим Одета, как ризой, она. И […]...
30. УТОМА І Глибока осінь павутину На берег тягне з-під млина, Де перестояну калину Ламає дівчина мала; Гуде від ціпа жовта тиша. […]...
31. САМАРИТЯНКА Самаритянка сіла на камінь Тяжкий, як будень. День гарячий випік сльози, І ні хмаринки над гаванню. Зашелестіли бурі трави Ночей […]...
32. БАЛЯДА ПРО МАСКУ НА КАРНАВАЛ Я вишиваю щоночі Маску на карнавал; У намистину кладу Покірне своє зусилля, Пýчок моїх дитя. Щоб тільки раз у житті […]...
33. МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ 1. Мехіканська затока раннім березнем немов розплесканий холодний язик лиже наші одружені стопи і випльовує минуле з наших тіл стоїмо […]...
34. “Вчимось поволі тамувати болі…” Вчимось поволі тамувати болі, Розлукою прогірклі – пити дні. Вже тих розлук приносили доволі І білі коні, й коні вороні. […]...
35. ОДИН Мої дні повмирали. А тепер помирають і ранки. Замість кулі земної обробляю ділянку тепер. Я імперію стер. Власну гордість. Помаду […]...
36. “Ті, що народжуються раз на століття…” Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день. Кулі примхливі, як дівчата, – вибирають найкращих. Підлість послідовна, як […]...
37. Я був на війні! В сорок першім Мені Не було навіть року, І все ж Я був на війні, У бою жорстокім. Я бачив, […]...
38. “Є в мене життєрадісне звіря…” Є в мене життєрадісне звіря: воно до сонця лащиться, і радість його від сонця. Коли тепле й сите, розвіює добробут […]...
39. ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ Над смертью вечно торжествует, В ком память вечная живет. Любовь зовет, любовь предчует; Кто не забыл,- не отдает. Скиталец, в […]...
40. “А зоря на сході…” А зоря на сході руки вгору зводила… То ж бо дівчина красна із води виходила. Що по пояс вийшла – […]...