Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





САМАРИТЯНКА

Самаритянка сіла на камінь
Тяжкий, як будень.
День гарячий випік сльози,
І ні хмаринки над гаванню.
Зашелестіли бурі трави
Ночей гріховних,
Запахло тіло овочем жамбо 4.
Безбарвний порох укрив агави,
Повилітали слова на гітарах по заході.
(Десь наречена плекає лілеї
В своєму саду.)
Чи зійде олов’яний місяць
В блідій долоні?
В долині в житлах жар затліє?
Накреслить луки шалена пристань?
Впаде на груди, як туман,
Густа самотність.
І стане пальма колихати
Вінок засохлий,
Зажене вітер крик у горло
Й порве, награвшись,
Нові зелені вахлярі
Сумних бананів.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)

САМАРИТЯНКА - ВІРА ВОВК