Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ТРОЯНДА ГІР (Мачу-Пічу)

Була я гостею в Андах, В троянді, де сходить бог Сонця Над пелюстками верхів. Бриніла мені Вільканота На інструменті старому […]

РОКСОЛЯНА

судно без вітрила пливе в затон що його крижень креше крилом краплі фонтана в серайлі рахують довгі хвилини поля муругі […]

Спадає чорна

спадає чорна кирея ночі на повіки і огортає по-материнськи зболілу плоть: засни дитино ясен місяць сіє мак заснеш під шепіт […]

“Коліма, Кімбая, Сіну…”

Коліма, Кімбая, Сіну, Чібча, Муїска, Дарієн – О, ви народи, що в вухо Кличете рондадори! Ви, що куєте богам Коштовні […]

12. Стоїш у водоспаді шат

Стоїш у водоспаді шат під хрестом, чорна колоно болю. А Син твій скорчений, як в утробі, скапує кров’ю. Останній крик, […]

АССІЗІ

Украй мені місяця – хліба, Місяця теплого з Умбрії, Над сном виноградників. Замріє крихта рожевого, Золота відляск на лаврах, Франческо, […]

НЕНІЯ

Шум смерек не заглушить Смертельних стогонів Тих, хто поляг під ними, І всі Черемоші не змиють Невинно пролитої крови. Земле […]

Канна світанна

канна світанна китайка у вітрі фенікс у танці водограй крови в зелених лезах земельна рана серце навстіж

СМУТОК

Ой, ти не знаєш, вже не знаєш, Як високо билося серце, Як пахтіли вуста Страсним цвітом? Вже ніколи, любий, вже […]

КРАШАНКИ

Чи доля клала мені В подорожню торбу Крашанку в циганських дорогах Чи в сльозах Богородиці Вдячна за кожний дарунок Я […]

Метелик ночі злетів на вікна

метелик ночі злетів на вікна фіолетніє світ травневим бузком одна пелюстка впала на серце при прешій зірниці тону в спогад

БЕАТРІЧЕ

триясна Беатріче! ангели послужливо тримають зорепадний трен усохла райська яблуня зазеленіла вічний бард тратить свідомість від самого погляду любови прийми […]

СНІЖИНКА

Баядерці сніжинка – балерина між небом і землею, спраглому – манна пречиста ні для кого, дитині – мандаля на темному […]

“Конкістадори відкрили…”

Конкіскадори відкрили За морем нові суходоли, Я – нашу Італію В вінку виноградників Під сходом і заходом сонця Від гір […]

МЕССАЛІНА

і тоді коли вже буде в мене багато мудрости і три чверти сторіччя я жадібно жуватиму наново бездоганними щелепами струнких […]