ОСІННЯ ГОЛУБІНЬ
Ще небо, як берлінська синь;
Ніхто небесного блавату
Не зможе словом змалювати,
Ні блиску ранньої роси
На білих айстрах, тонко тятих.
Осіння мрійна голубінь,
Мов на обличчі Мони Лізи,
Мов помах крил величних, сизих,
Що рівномірно стелять тінь
На срібну землю в злотих ризах.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “На морі синь і голубінь…” На морі синь і голубінь, На сонці грають хвилі. Пливуть за вітром вдалечінь Вітрила сніжно-білі. Між ними зрідка водну рінь […]...
- Голубінь Я ще не дивився зблизька на зорі, Я ще не ходив по місячних кратерах, Ще тривога не падає метеорами Щоночі […]...
- Я – квітка осіння… Дощі мене мочать Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть […]...
- НІЧ ОСІННЯ ГУЛЯЄ Осіння ніч гуляє, Дощ люто в шиби б’є; Куди тепер мандруєш, Кохання ти моє? Пуста, самотня хата, Заводить з вітром […]...
- “Осіння ніч. Безмовне поле…” Осіння ніч. Безмовне поле. Під місяцем блищить ріка. І хрестять сиві виднокола Невтомні руки вітряка. Земля замислена і строга, І […]...
- “Осіння ніч… Коротка, як і влітку…” Осіння ніч… Коротка, як і влітку… – Ніщо не вдієш, дівчино, прощай! – Я буду ждать. Повернешся ти швидко? – […]...
- “Туман, дощі, сльота осіння…” Туман, дощі, сльота осіння, Замовк в лісах останній птах. І жовте листя, і насіння Розвіяв вітер по світах. І де […]...
- “Гукнула далечінь осіння…” Гукнула далечінь осіння, А ліс лункий стояв, мов храм, Возвівши готики склепіння. Від рани зашивався шрам Цвірінькотом, джмеля басоллю, Ледь […]...
- “Тиха осіння пора…” Тиха осіння пора, Лагідна, сонячна днина. Чайка над плесом Дніпра, В небі печаль журавлина. В мирній задумі гора, Далі імлою […]...
- ОСІННЯ ЛЮБОВ Осіння синь в свічадах вікон і перша паморозь хмарин… Весняну блаж із серця викинь Про сонцепад і сельний крин, Про […]...
- ОСІННЯ НІЧ НА СЕЛІ Надбігла хмара чорна і закрила Останній клапоть неба. Ніч і тьма, Як птиця хижа, чорнокрила, На землю каменем лягла. І […]...
- Дочекалися. Під небом зацвіла осіння рана З циклу “Нотатки фенолога” Дочекалися. Під небом зацвіла осіння рана – в золотій оселі смутку не живу, а розкошую. Трохи […]...
- РОЗМОВА ІЗ ЗАОКЕАНСЬКИМ ЗНАЙОМЦЕМ Він в Англії завершуючи тур, Був у музеї воскових фігур. Як нашою горілочкою впився, Побаченим зі мною поділився: “…Мадам Тюссо […]...
- 8. Перед тобою розгортаються Перед тобою розгортаються ліжники зілля ти йдеш і гладиш маків зім’яту тафту і терен ховає перед тобою колючки, копиці сіна […]...
- “біль, як страшна діра від ключа…” біль, як страшна діра від ключа квіти, мов дірки від ключа, крізь які видно красу янгол з велетенськими дірами від […]...
- В СТЕПУ Високий рівний степ. Зелений ряд могил І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній. Ген-ген […]...
- ОСІННЯ ЕЛЕГІЯ Мов келихи, повні вогню золотого, Палають дуби в голубій далині. Не ремствуй, надіє! Стелися, дорого! Стояння скарбів пораховано дні. Вони […]...
- “Це осінь це осінь це осінь…” Це осінь це осінь це осінь на срібну дорогу вийшла і долю нам бабиним літом і листям черленим пряде Це […]...
- ЖІНКИ Жінки й дівчата йдуть. Дівчат не бачу. Жінок очима не ловлю також. Та щось кричить в мою печаль хлоп’ячу: “Таж […]...
- ОСІНЬ У ЛЬВОВІ Над баштами стелилась голубінь, Бурштином, виколиханим у морі, Зринала осінь на столітні мури, І довшала старого Юра тінь. Там промінь […]...
- ЗА НАС За нас, оспалих і німих, За нас, навиклих до кормиг, За нас, розсварених нікчем, За нас, шматованих бичем, За нас, […]...
- КЛІТКА Тінь-тінь! Попалася синичка в пастку – забаві ненаситній в пащу. Тінь-тінь… У клітці синя тінь, повітря, світла і пшона доволі, […]...
- КОРОЛІ І Паганіні і Кореллі Схиліться до душі мені Бо почуття такі веселі Бо почуття такі сумні Мені їх в звуки […]...
- ОСІННЯ ДОРОГА Осінь прийшла тепла і ніжна, як живіт коханої жінки. Мов руки зламавши в ключицях, проплив журавлиний ключ. Дві верби спинились […]...
- ОСІННЯ ОБНОВА Терпкий, неначе тютюновий, На пальцях запах хризантем… Пора осінньої обнови – Вже час нових шукати тем. І ти від свіжих […]...
- ОСІННЯ ВИШНЯ Все менше світла і тепла, Коротші дні і довші ночі. І раптом вишня зацвіла Побіля шляху на обоччі. Пожовкле лися […]...
- ОСІННЯ МІСЯЧНА НІЧ Небеса гулкі й просторі, Літаки між хмар – як зорі. Пишно вбраний у багрянець Сад кружляє срібний танець. Гілля, листя, […]...
- ОСІННЯ СИМФОНІЯ Осінні скрипки в саду оркестру симфонії То кохання моє, моє кохання – захопленість Люди озброєні мрії озброєні мови озброєні А […]...
- ВИРІЙ Замкнувши простір в чистому обличчі, ти піднесешся на вершок величчя: попереду на ширину зітхання триває густокриле кружеляння. То – лебеді? […]...
- ПОПЕЛИСТА ОСІННЯ СМЕРЕКА 1 Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках – від моху […]...
- НЕНІЯ Шум смерек не заглушить Смертельних стогонів Тих, хто поляг під ними, І всі Черемоші не змиють Невинно пролитої крови. Земле […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА. 1773 зображення пилу стоїчно нагадує пил: це майже потреба – приречену землю топтати. окраїна листя така ідилійно картата, аж місце розплати […]...
- ОСІННЯ РАПСОДІЯ КОХАННЯ (пісня) Чому так сталося – не знаю, Та покохала я тебе. Свою любов в душі ховаю Й благаю небо голубе, Щоби […]...
- З циклу “ОСІННЯ РАНА” (1915-1916)ПАСТЕЛЬ Блакитні бухти береги І смілість падаючих скель – Як простяглася навкруги Ця моря синього пастель. Хтось плями легко розкладав Рукою […]...
- СТРИБОК З ПАРАШУТОМ З-під крила літака – Сторчголов – в чорторий! Голубінь роздалася, Зімкнулася… Падаю! Я всього дев’ятнадцять На світі прожив. Мені страшно […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ + (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]...
- ПОДОРОЖ ЛІТАКОМ Літак, немов змагун, бере розгін, костричить кострубатий, гострий лоб, як віл, вдаряє до повітря стін, іде в повільний гін, пізніш […]...
- Все, що тільки я чув Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья […]...
- МАКІЯВЕЛІВСЬКИЙ ПОЛУДЕНОК З АРХИПЕНКОМ Титові Геврикові Прийшов його милість король Соломон у гості не тільки до мене – нікого, одначе, не взяв у полон, […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ПІВДЕНЬ Тут іще не вивітрився дух кіммерійських срібел і куниць, ще тягучий спокій не ущух в цих струнких, величних молодиць. Хіть […]...