ГУЦЛЬСЬКІЙ МАТЕРІ БОЖІЙ
Ясні верети простели
На царині, густі зарінки,
Щоб квіти, як ітимеш дзвінко,
Були тобі за постоли.
Ось для Ісуса пиріжки!
Ми вибігли назустріч з хати
Тобі маївку трембітами
І класти хусти на стежки.
(3 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- МАТЕРІ За все, що маю, дякую тобі, За все, що маю і що буду мати… Ночами сняться зорі голубі І вишні […]...
- У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...
- “Веселий кущик прошумів…” Веселий кущик прошумів, Омив деревами листя. І діти вибігли з домів – Пашать азартом лиця. В калюжах світиться блакить – […]...
- МАТЕРІ “Жди меня, и я вернусь”. К. Симонов Жди мене, мамо, у кожну хвилину, Жди у жорстоку добу,- Доки ти ждатимеш […]...
- В казематі (“Не кидай матері!” – казали…”) IV “Не кидай матері!” – казали, А ти покинула, втекла. Шукала мати – не найшла, Та вже й шукати перестала, […]...
- МАТЕРІ Росло нас п’ятірко, прудкі і здорові. Казали сусіди: – Щаслива, Маріє… І щирість людська у привітному слові Не раз тобі […]...
- 17. Вже здійснилися всі роки Вже здійснилися всі роки, що зозуля тобі накувала, і твоя стежка – тільки вузенька стрічка. Ти знову йдеш, Богородице, дрібними […]...
- ПИРІЖКИ З ГОРОХОМ Ми їхали в загальному вагоні, де все загальне, все, крім пасажирів. Он задивилась у вікно бабуся. Мовчала. А оце розговорилась. […]...
- МАЇВКА Білі черешні, рожеві морелі Травневого вечора Рядком біжать на маївку, Гублять віночки. А біла хата на горбі, Мов господиня в […]...
- ДО МАТЕРІ Мамо-голубко! Прийди, подивися. Сина від мук захисти! Болі зі споду душі піднялися, Що вже несила нести. Мамо-голубко! Горюєш ти, бачу, […]...
- МАТЕРІ Болять мене, мамо, Ноги твої. Болять мене, мамо, Руки твої. Печуть мене очі – Ласкаві, сині – І засніжені скроні […]...
- ТА БУЛО У МАТЕРІ ЧОТИРИ СИНИ Та було у матері чотири сини. (Люлі-люлі. Гойда-хить). Колисала їх, поки мала силу. Виросли – пустила у світ. Як прощались […]...
- МИТЦІ Гуцул-чабан, гуцул-бутар віддавна Був і митцем великим водночас, – Тому кептар чи писана крисаня І до сьогодні так чарують нас. […]...
- ДО ДИСКУСІЇ ПРО ЙОГІВ Вийшов з хати кирпатий йог напувати священну корову, годувати священного півня. Вийшла з хати йогиня та йогеня, спати хочеться, але […]...
- 7. Радуйся Радуйся, ниво синьо роздзвонена, благословенний світанку! Усі черемхи віють білими хоругвами тобі назустріч, з кадильниць лілей здіймаються ранні тумани, і […]...
- МАТЕРІ, ПЕРЕСИЛАЮЧИ НОВЕ ВИДАННЯ “КОБЗАРЯ” Є в тебе хліб і світ вікна й екрана, Не затужилась ти й за молоком… А я тобі, матусе, хоч […]...
- “Тут матері завішують дітям…” Тут матері завішують дітям Золоті диски при вході в шатро, Щоб вітер їх колихав і наводив Сон на дитячі вії. […]...
- МАТЕРІ І ЛАВРСЬКА ДЗВІНИЦЯ Ми не хочемо плакати за звичаєм, Повні зовнішніх жестів. Правда, ми вже відклали Свою авреолю, поблідли, Затратили імена Корнелій. Але […]...
- СИНІ ТІНІ БРЕДУТЬ ІЗ ДУНАЮ Недалеко від Братислави Я одержав твого листа. Спалахнули усі переправи І немає уже моста. У минуле, у наше, в раннє, […]...
- “Вриваюся у безвість і лечу…” Вриваюся у безвість і лечу Назустріч ночі і навстрічу болю, Де німота свої сітки неволі Розкинула, мов сріберну парчу. Маркотно […]...
- З Генріха Гейне МОЇЙ МАТЕРІ Б. ГЕЙНЕ Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, – […]...
- ДІТИ Вночі почувся крик: “Горить! Горить!” На поклик вибігли батьки і діти. Батьки спинились. То сусід горить. А до вогню помчали […]...
- “Страшно в горах вночі в самоті хати…” Страшно в горах в самоті хати. Небо чорне, низьке випив вічі. Час біжить, час бринить, час сплива в вічність. Тіло […]...
- “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
- “Закують ковалі й зозулі…” Закують ковалі й зозулі На далекій розмай-землі. І словам, що були знебулі, Нагло стануть світи малі. Занутрує безкрай хвилястий, Мов […]...
- ВЕСНЯНКА “Та вже весна, та вже красна, Із стріх вода капле. Молодому козакові Мандрівочка пахне”. Та тепер вже молоденький Коня не […]...
- МАТЕРІ Ти наді мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, І сповивала, і кохала, Мене малого доглядала. Малому виглядала долю […]...
- ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Люблю, коли цвітуть сади, І ти любила. Забрала в мене назавжди Тебе могила. Стою, схиливши у журбі Свої сивини. А […]...
- МАТЕРІ За сполохами, за громами, За вибухами, за димами, За дорогами, за роками, За сторіками, стоморями Голосу твого не почути, Образу […]...
- МАТЕРІ I Прив’ялий кущ бузка і грудку глини. Більш нічого. За все: за передертий крик на ложі родження і смерти, за […]...
- ПАМ’ЯТЬ МАТЕРІ Ворог землю потолочив, сивиною – пил доріг. Злої ночі, злої ночі впала зірка на поріг. Впала зіронька гаряча, засмутилася трава. […]...
- ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Ти, що мене під серцем носила; Ти, що дала життя мені й крила; Мамо, журавко рідна моя, Жайвора виспів, трель […]...
- МАТЕРІ Я знаю, ти довго молилася Богу, Щоб синові долю велику послав, Коли проводжала в далеку дорогу, Де плакало сонце між […]...
- СЛЬОЗА ДО МАТЕРІ Птах наздогнав мене. Я поспішав до мами. Авто хрипіло із останніх сил – На мамин сон летів. Дороги стало мало […]...
- МОЇЙ МАТЕРІ Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля. […]...
- “Я не можу тебе забуть…” Я не можу тебе забуть, Хлопчику на Хвастівськім вокзалі! Хай поети встилають путь Снігом азалій, Хай із кубків золочених п’ють […]...
- “Матері не вмирають…” Матері не вмирають. Матері не сплять. День і ніч матері в узголів’ях стоять Над нашим сумлінням, Над мислями й долями, […]...
- 06. РОЗДУМИ МАТЕРІ Зник Івась на виднокрузі. Мати дивиться у тузі На широкий шлях. Хилить голову додолу, Опускає руки кволі, Мов підбитий птах. […]...
- МОЇЙ МАТЕРІ Не милую тебе і не милую, Онімів я без слів і без слав. Хто це, хто пекельною силою Нас з […]...
- “Ластівко біля вікна…” Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець, Діток твоїх би […]...