12. Стоїш у водоспаді шат
Стоїш у водоспаді шат
під хрестом,
чорна колоно болю.
А Син твій
скорчений, як в утробі,
скапує кров’ю.
Останній крик,
і тяжко впало на груди
чоло в тернині.
Не бачиш неба в крепі,
не чуєш землетрусу,
що вивертає могили,
не відаєш
про завісу святині,
роздерту навпіл,
не знаєш,
що ластівка звила гніздо
у складках твоїх шат,
що висиділа
з писанок
пташат.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- СІМ’Я Мій кінь стопчтатівський і ластівка моя, Що в сивому гнізді на татовій стодолі Сиділа, ще живі – це дорога сім’я, […]...
- 21. Ти стоїш у повітрі Ти стоїш у повітрі собором сонця над нашим пустищем. Чи то дзвони воскреслі, чи тривожне крякання грака у серці? Подай […]...
- МЕХІКО Хоч добре, що ластівка-стежка Летіла собі між вулканами І що стелилися вітру Смагляві, незаймані трави. І добре, що синє кладовище […]...
- РУСЬ. По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич печаліє, Де […]...
- НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...
- ПЕРЕДВЕСНЯНЕ Сирітство простору, в якому ворон кряче, ділилось гострими крильми навпіл, неначе від того додавалося тепла усій землі, де сутінь залягла, […]...
- ТОПОЛЯ Ти завжди видаєшся мені матір’ю: як вона – ти струнка, одинока ти, як вона (твоїх подруг виламав час, а оті […]...
- СТЕП Їдемо з батьком степом серед ночі; То як мій коник заграє, заскаче, Зараз чогось мому батькові в очі Сльози навернуться, […]...
- РИТУАЛ Вода сама – і лябіринт, й арбітр, Який – світи – з долонь, як помідори. Свідомість – раптом – велетенські […]...
- Метелик нічної веселки метелик нічної веселки з гір що димлять від спеки у складках туніки з каменю орхідеї почали перетворення риби крилаті й […]...
- ЧОМУ? Коби я був Дунаєм, Не плив би я на море, Но плив би-м руським краєм Помежи сині гори. Чому? – […]...
- МОЇ СТЕЖКИ ПЕРЕСОХЛИ СПРАГОЮ Іди тепер сама. Хай сонце розбивається об крик твоїх грудей, що плачуть спомином, хай вітер в’яне на розп’ятих спідницях, – […]...
- СЕРЦЕ Моє гаряче серце обмивають Гінкою кров’ю почуття змужнілі Ненависти, що мислі проясняє, Мою безхмарну молодість вартує І, вбачивши вогні очей […]...
- “Акації. Бджолині дзвони…” Акації. Бджолині дзвони. Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, Рвучке і ніжне, мов талан. Гніздо в колоссі, мов колиска, […]...
- Надо мною Me up at does… надо мною застигли меж поверхів шкляні очі отруєної миші тихо як жива що питає ти загубив […]...
- ЗАПОВІТ Не прикладай настурції до уст, Бо ще не знаєш, що таке цикута. Із помаранч у повні літа яд. Прикриє неба […]...
- СМУТОК Ой, ти не знаєш, вже не знаєш, Як високо билося серце, Як пахтіли вуста Страсним цвітом? Вже ніколи, любий, вже […]...
- НА РУЇНІ Палац Дудаєва – в руїні! Радій же, кам’яна Москво, Будуй палати і святині, Звеличуй імперське єство Своєї темної гордині І […]...
- САВУР-МОГИЛА Це я – мандрівний кобзар – іду битим шляхом і помічаю при дорозі гніздо, де повно пташиних яєчок. Коли нахиляюся […]...
- “ти бачиш нині слід коня” ти бачиш нині слід коня ти чуєш тихий блюз поблизу і пророкуєш вигнання ясних дерев з ясного лісу ти йдеш […]...
- “І лиш темна тінь, горіха тінь прозора…” І липи темна тінь, горіха тінь прозора… В мені озвалася сріблясто-голубим, Коли учора, вчора-ізвечора На сизім вогнищі дрімав між нами […]...
- ЖЕБРАК Коли ніхто не слухає музики з карійону, що заливає площу, тільки старий жебрак на порозі ще старшої святині – то […]...
- Сумнів нас не береться сумнів нас не береться беруться ступні святині їх слід вигравав мов битву так глиняні двійняки де криком диких гусей співає […]...
- ЧИ ЗНАЄШ ТИ Лісова пісня Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, Як ліс шумить і грає темний бір? Чи знаєш ти цю […]...
- СВЯТА КОРОВА Свята корова стала в брамі святині, рогами прошила вічність, вся обвішана привілеями. Паломник навколішках не чув, як за плетивом брами […]...
- МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...
- ЯПОНІЯ 1 Наметами квітучими рясніє Твоїх вишень весняна заметіль. І, мов дитя, на білих грудях хвиль Тебе гойдають чорні буревії. Але […]...
- МЕЖА У блиску металу, під сонячним шовком – Як в мозок відклигують більшовики – Під Тризубом, Прапором синьо-жовтим Встаєш, Українонько, вже […]...
- “Довго-довго давнє літо давніло…” Довго-довго давнє літо давніло, Де не йшло – стояла синя мла. Мамалижна хмара на Молдавію Ще одну рябеньку повела. Їм […]...
- Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі або в задуманих садах, коли од щастя мимоволі сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, […]...
- “Вчимось поволі тамувати болі…” Вчимось поволі тамувати болі, Розлукою прогірклі – пити дні. Вже тих розлук приносили доволі І білі коні, й коні вороні. […]...
- АНАТЕМА Усіх, хто гендлював Твоєю цнотою, Святотатців із шулічим пазуром, Упирів з кровожерним горлом, Сліпих до твоїх стигмів, Глухих до пісні […]...
- ПЕРЕХІД В ОСІНЬ Заходиш в дерево і чуєш, як втихають в тобі соки і судинами стікають в землю. Чуєш, як краєчками жовтіють мислі […]...
- СМУТОК Обличчя, випещене, як жіноче тіло, голе, під лискучою шовковою піжамою сліз, на рожевій, тендітній (викривленій) канапі уст, старим деревом порипують […]...
- Моя туга колишеться моя туга колишеться на кучерях моря чайкою лине за вітром на обрії моє гніздо скалічене а дома ніде завжди кличе […]...
- “О древо Вітчизни…” О древо Вітчизни, ти – домівка і ціла країна. Плуг вивертає то наконечники стріл, то осколки снарядів… О древо Вітчизни, […]...
- ДОНЕЦЬКА НІЧ Квапливо поїзд десь прогримотів, Гудуть дроти надвищених напруг, І цвіркунами ніч дзвенить навкруг, І ти вслухаєшся у дивний цей мотив. […]...
- “Ударив дощ, заколихав…” Ударив дощ, заколихав Полудня спокій величавий, З квітучого горошку галяв Стовпи метеликів підняв. Де ж ти? Твоєї пісні звук Линувши […]...
- АННА-РАЇНА в палаті чи паляфіті – тризубне тавро на сволоці я постелила багровий килим коханню що відійшло чорним ходом тасую час […]...
- 03. ПРЕЛЮДІЯ Такі бувають часом дивні хвилі, що, сам не знаєш звідкіля, чому, приходять в ніч, від померків німу, чи в день, […]...