“Цю грозу не забуду ніколи…”

Related posts:

1. “Кажу: “Не забуду ніколи”…” Кажу: “Не забуду ніколи”, – А вітер шумить: не клянись. Черешні цвітуть біля школи, Вихлюпують цвітом увись. Кажу: “Я писатиму […]...
2. “Коли в грозу поранена сосна…” Коли в грозу поранена сосна, Вона живицею вкриває рану, Щоб ніжну гілку, буревійно рвану, Не пойняла негода навісна. І знов […]...
3. “Не забуду я… о ні!..” Не забуду я… о ні! І тепер, коли згадаю, Бачу ночі весняні, Чую шум далекий гаю. На траві, в шовку […]...
4. “Я не забуду буйні вруна…” О. Івахові Я не забуду буйні вруна, Покритий ранню чорний шлях, Навали гроз від Саскатуна І дальні вогники в полях. […]...
5. АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОСЛАННЯ ТОГО, ХТО БУВ ПРИСУТНІЙ НЕЗРИМО І НІКОЛИ НЕ НАЗВАНИЙ Мій час не настав і вже не настане ніколи. Призначив Господь мені: бути апостолом – задовго до того, коли народився […]...
6. Вічними не будемо ніколи вічними не будемо ніколи мертвими не станемо навіки осінь як останню непокору збережуть поети і каліки дощ як перестояне мовчання […]...
7. “Я не вмирав ніколи – я живу…” Я не вмирав ніколи – я живу З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву […]...
8. 05. ПІД ДАХОМ ЛІСУ Ой піду я до бору, до бору, подивлюся на сонце крізь тінь. Піднесуться дерева угору, угору, і на землю впаде […]...
9. ЛІНИВОМУ НЕ РОЗГАДАТЬ НІКОЛИ Загадка Лінивому не розгадать ніколи, кмітливому на відповідь – хвилина. А буде наша загадка така: три букви, означають те, що […]...
10. “Я ніколи не кланявсь вождям…” Я ніколи не кланявсь вождям У житті – ні малим, ні великим, І дивився з жалем на нетям З їх […]...
11. “Не докорю ніколи і нікому…” Не докорю ніколи і нікому, Хіба на себе інколи позлюсь, Що в двадцять літ в моєму серці втома, Що в […]...
12. “Я Вас любив, а Ви ніколи…” (ТРОЯНДИ) Я Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли. Немов […]...
13. А ВСЕ БУЛО… НІКОЛИ За життя матерів златоусти-поети вряди-годи навідують домівку, і то на хвильку: “Та скоріше, мамо! Нема ж коли: машина вже під […]...
14. “Поетів ніколи не був мільйон…” Поетів ніколи не був мільйон. Не кожен з них був засновником. Розбійником був Франсуа Війон, а Гете, Вольфганг, сановником. Були […]...
15. “І вже нам, кохана, ніколи не стати…” І вже нам, кохана, ніколи не стати На спільному шляху одними думками; Бездонного яру, що став межи нами, Здаєсь, саме […]...
16. Так буває вічно і ніколи так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]...
17. “На Лесбосі ніколи не була ти…” На Лесбосі ніколи не була ти, Де ж ти взялась, до чорта, отака, Із ніжними колінами теляти, Яке навік злякалося […]...
18. “Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати…” Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати. Це за примхи ти так гарно мене покарав. І приходять […]...
19. “Я вже ніколи довіку тебе не побачу…” Я вже ніколи довіку тебе не побачу, Земле моя. Не почую гучного Дніпра. Не обійму запорозьку Хортицю козачу, Впавши на […]...
20. Це розріджене повітря не закінчиться ніколи це розріджене повітря не закінчиться ніколи ніби варвар в стійлі папи ні стояти ні втекти люмпен вирвався на волю алебарди […]...
21. “Неначе бронтозаврове яйце…” Неначе бронтозаврове яйце, Віднайдено в Драмгеллерській долині, По небу важко, втомлено пливе Грудневе сонце. Черевом угнутим Воно торкається гілля дерев, […]...
22. “За мить кохання йшов би навмання…” За мить кохання йшов би навмання З чолом відкритим, захололий, босий, Та в серці з вічним, захололий, босий, Та в […]...
23. МОТОЦИКЛ “ІЖ-56” Батько на нім не катався ніколи, Їздив до “натиків”, до ХТЗ… З поля – додому, з дому – на поле. […]...
24. ВІРШ, ЯКОМУ НЕ ПРИДУМАЄШ НАЗВИ На стрімкім териконі віддалась ти мені серед білого дня в суботу. І дивився на нас весь Донбас, весь Донбас, припинивши […]...
25. “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
26. “Замерзло жовтаве сонце…” Замерзло жовтаве сонце В небесній кризі, І гасне проміння гронце На снігу ризі. Я чую, полярний світе, Смертельна тише, Як […]...
27. CАНДОРМОХ На смерть людей везли машини тягарові Людей. Стріляв у голови чекіст. А Кремль хотів сховати річку крові Під мурами сумних […]...
28. В КІМНАТІ СТА ЛЮСТЕР В кімнаті ста люстер, самозакоханий, гарно викривленим я бачу себе. І тільки в сірому саді мурів, на поверхні мурів, мій […]...
29. ДНО ПЕЙЗАЖУ Корови й дині. Білий янгол на лопуха зеленій плахті. Хто будить в серці тужну п’янкість і хто колише темний страх […]...
30. АЕРОПЛАН Верби гойдались над ставом і тихо дзвонили в повітрі. М’яко котилися хвилі над полем у злотому морі, Коник дзюрчав у […]...
31. “Ми з нею проснулися з голубами…” Ми з нею проснулися з голубами. Пляшка води, що не випили ввечері ми, Замерзли вночі на балконі. 1964...
32. “Найлегше згадую жабу…” Найлегше згадую жабу. Точніше, її очі, страшніші від очей змії. Бо то очі жаби, яка в сутінках прийшла назавше забрати […]...
33. “Під рябими кущами вухатими…” Під рябими кущами вухатими, Де стерня босі ноги коле, – Зайці котять передніми лапами По городах капусту в поле. 1964...
34. “Лошиця з дикими і гордими ногами…” Лошиця з дикими і гордими ногами, Із нізднями рожевими на сонці І матово-темнавими вночі, Лошиця із мінливими очима – То […]...
35. “Поля навкруг мене. Жита попід руки…” Поля навкруг мене. Жита попід руки. Забуду про війни, забуду про муки, Про дим у воронках, нудоту від крові, Смерть […]...
36. НЕДОБРЕ Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід […]...
37. “Щоразу ловили її…” Щоразу ловили її, чотирнадцятилітню, під лісом – хай не тікає на село до мами мужня жона! Може б, не спіймали, […]...
38. “Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю…” Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю, Летить на мене доля моєї Вітчизни і людства. І сиза чайка […]...
39. Плач Єремії тільки-но збудували місто і навіть ще не встигли його заселити а вже пророк Єремія плакав над ним як над давно […]...
40. ПРОХАННЯ Коли забуду я, Коли забуду Свої пісні, Коли не буду я, Коли не буду, – Ти вір мені. У сльози […]...