1945-Й КІЛОМЕТР – БАМ

Тут я запишу письмо своє БАМу на проголодь часу.
Розум державний в очах: сорок п’ятого року, дев’яте.
Чоботи й мар, комарі реактивні і світло велике.
– Не обійду вас усіх, – каже Земля ще не менша.

Знизу оббиті озера хмарами білими – літо-зимота.
Трудно на ногу стає наш сталевий оцей міліметр,
Важко вітрам – на губах вічнотундри Як-40 свиское,
Братська червона земля, а за нею ще Зея з Читою.

Ріки запишу: Чукша, Окунайка, Турука, Кичера.
Знову запишу: Зима, Окукикта, Бальма, Кимильтея.
Бадю і Уб, Тос-Юрях, Ліву Маму і Праву,
Нію і Мокву, Киренгу з Уркою, Каду і Кунерму,
А на придачу запишу Кунарпу та Їю з Улгою…

Ні. Не запишу. Запишу одні лише очі народу.
Волгу запишу в очах сорок п’ятого – далі-далеко.

1977

(3 votes, average: 5,00 out of 5)

ТАНГО – 1945 Винова дама, – а гора Хомок, – Винові крила темінь розпустила, І запросив голубку голубок Потанцювати танго любомиле. Вечірнє танго, […]...

Светлана Бинат Отцу В тепле седой старик сидит, Сын ждет про шахту об’яснений. Как уголь весело горит! Ему, отец, ты знаешь цену! […]...

ЗАВІРЮХА Ой, зима! Біжить, регоче біло, Бубонами брязкає в степу… Вам усе на світі зрозуміло? Просвітіть, премудрі, Недозрілу Душу мою, Зрячу […]...

В шесть сорок В шесть сорок Отбудет поезд. В шесть сорок Наступит расплата Зато, Что забыла вернуться, Что смех у тебя на лице. […]...

“Сумні без батька двоє діток цих…” Сумні без батька двоє діток цих. На пагорбах, на вицвілім стернищі Одна пасе козу, друге пасе корову, А мати із […]...

“Мені ти маму замінила…” Мені ти маму замінила. Я маю силу, маю крила. А в думах – серпень, давній серпень. І серп невмілий, гострий […]...

“Знаходжу прапор у горінні…” Знаходжу прапор у горінні – цвіт прапорів у поколіннях. Стрибки дерев багрянцем вивільняю, хрипіння кореня вогнем звиваю. Вдивляючись у чорноту […]...

“Всі враз!” – Як розрив гранати…” “Всі враз!” – Як розрив гранати, Як гострий короткий стріл Мов меч, що руба навпіл, Десь тяжко брязнув об грати. […]...

ЖЕРТВА НАСИЛЛЯ Той задавлений біль, затамований плач, той придушений крик у морщин борознах заховались на твому лиці, той приглушений жах, що зачах […]...

“І знову гуляють сніги…” І знову гуляють сніги, І знову морози тріскучі, І схилені верби плакучі Стоять наче срібні стоги. Зрівняла зима береги, Ріку […]...

ЛЕБЕДІ У ПОЛІ Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима, і, як мати, стала за селом тополя, що […]...

“Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...

ДОРОГА Люди, це ви? Ваті потоки… Без смертей, без народжень. Ваші ріки, де річка кожен. Ватні, мелодії… Запишу. І буває ж […]...

БРАТИ Спливе іще одна зима, А там і смерть не за горою. Був цілий рід – І вже нема. Лишились тільки […]...

СХІД СОНЦЯ ЗАХІД СОНЦЯ весна літо осінь зима ти знаєш усі пори але з кожним сонцем мов народжуєшся знову з кожним заходом відходиш трошки...

“Далеч осінню дощами розмито…” Далеч осінню дощами розмито, Хилитсья сад за вікном сумовито, Ледве тріпоче вогонь у каміні, Спить собі кіт на руках господині, […]...

“Червоною задумливою лінією…” Червоною задумливою лінією У сизих вербах, в голубій імлі В тонкій руці з прив’яленою лілією Окреслилась ти на вечірнім тлі […]...

ЛЮТИЙ Т. З. Сьомушкіну Лютує лютий і свистить в два пальці, Вітрами крутить, наміта бугри… Сидить зима, вітри пряде на прядці, […]...

ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...

“Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...

“У Корчуватому, під Києвом…” У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий, ожеледь, зима. Рябенький цуцик п’ятами накивує. Знічев’я німець зброю підніма. І цілиться. Бо […]...

“У синьому небі та в синьому морі…” У синьому небі та в синьому морі Посходили зорі та й стали в дорозі. Палають скорботно, освідчують болем За тими, […]...

“На рябому коні прилетіла весна…” На рябому коні прилетіла весна, Снігу сорок лопат їй прикидало плечі. На рябому коні що везла – не везла, Але […]...

ПЕРЕПЕЛ І знову вчулися мені – Спів перепела, шелест жита, Ти йдеш у житі, – ти чи ні? ………………………………………. Зима. Сніги. […]...

“Одна нога в стременах…” Одна нога в стременах. Сніги. Вітри. Зима… Розрубані рамена, І голови нема. А кінь стоїть і дремле: Куди ж його […]...

“І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...

“Я вчився сорок літ, та не навчився досі…” Я вчився сорок літ, та не навчився досі Губити подих свій в жіночому волоссі, І гудзики дрібні розстібувать на спині […]...

МОЄ КОХАННЯ + Я завтра з нею знову побачуся Завтра побачуся Не багну більше ні думок ні настроїв З нею коханкою з […]...

ТОПОЛИНІ СНІГИ Летять тополині сніги, зриваються, падають косо. Лягають на брови і коси густі тополині сніги. Ходімо, ходімо в поля, де вітер […]...

ПОЕТИ 1825 РОКУ На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]...

“Риплять і квилять двоколесі мажі…” Риплять і квилять двоколесі мажі, Худоба чорну куряву здіймає, А голоси важку, неясну пряжу Снують під степом, сірим і безкраїм. […]...

РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...

І знову дощ і знову знову знову і знову дощ і знову знову знову ми мовчимо і знову мовчимо і знову не наважимось немов глумливий дощ підслухає […]...

“От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...

НАРЦИЗ Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : як в катакомбах, черепи примірні, лежать там […]...

“Почалапали каченята…” Почалапали каченята та по чаполоті, каченята-чапенята: сухо нам у роті. В білих льолях сплять лілеї, чапленя на чатах. Ці лілеї […]...

ВИ БАЧИЛИ МОЮ МАМУ? Ви бачили мою маму? Он в одежині подертій Сіла на камінь, чекає, хто б їй картоплю доніс… Сіла перепочити – […]...

ІЗ “ПОЛИНУ” Тут ті ж невільники злиденні, Тут та ж сліпа і рабська кров, А там ім’я посмертне “Ленін” Вже обертається в […]...

СИНОК Оббивати чорним двері увійшло у моду. А за тими за дверима сидить син народу. У приймальні під стіною від вікна […]...

“Наша мати – сивая горлиця…” Наша мати – сивая горлиця. Все до її серденька горнеться: Золота бджола – намистиною, Небо – празниковою хустиною, Сивий дуб […]...

Related posts: