ПОРТРЕТИ
Надходить час – і вчений чи поет Свій остаточний обира портрет… І ось уже в історію ввійшло Захмарене Тарасове чоло, […]
Надходить час – і вчений чи поет Свій остаточний обира портрет… І ось уже в історію ввійшло Захмарене Тарасове чоло, […]
Звідкіль – я не знаю – береться У надрах земної кори І сік запашний для берези, І камінь важкий для […]
Струмки починають море. З жджерел виникають озерця. Початок завжди прозорий І непомітний, як серце Здорової людини. Чи знає мала краплина, […]
Яка любов мені наснилась! Я аж заплакав уві сні. Вона була – як вища милість, Навік дарована мені. Вона, як […]
О сік берези у весняну пору! Як хмільно і пахуче він стіка: Із щедрою рішучістю струмка, Котрий ніколи не впаде […]
Напевно справжнім був героєм, Хто перший змайстрував цю зброю, Щоб відступив у нетрі гір Від людських жител хижий звір. Та […]
Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]
Я ревнував тебе, як сон, Що ніч свою до дня ревнує. Як пізно я збагнув закон: Сну для любові не […]
Походження людини – від птахів. І справа тут не в снах, в яких літаю… В людини також осінь і весна […]
Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]
Хай рядки ці не образять тих, Хто не з доброї своєї волі, Підкорившись нещасливій долі, Мусить знати грамоту сліпих. Бо […]
Шукає вад у молодості старість… А що це? Чи стривоженість, чи заздрість До тих, кому передає у віно Вона своє […]
У кожнiм серцi – власнi грiнвiчi. Крiзь них проходять в низцi днiв, З’єднавши мiцно Пiвдень з Пiвнiччю, Мередiани почуттiв. Його […]
За далким серпанковим пругом, Де шляхи обірвуться земні, Хто був недругом, хто був другом Стане байдуже, певно, мені. І людське […]
Карпатський бук і слобідська раїна, Красуня Тиса й велетень Дніпро – Це все моя прекрасна Україна, Об’єднана на щастя і […]