Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Хтось гладив ниви, все гладив ниви…”

Хтось гладив ниви, все гладив ниви,
Ходив у гніві і сіяв співи:
О, дайте грому, о, дайте зливи! –
Нехай не сохнуть злотисті гриви.
Хтось гладив ниви, так ніжно гладив…

Плили хмарини, немов перлини…
Їх вид рожевий – уста дитини!
Набігли тіні – і… ждуть долини.
Пробігли тіні – сумні хвилини:
Плили хмарини чужі, далекі…

Сліпучі тони – і дика воля!
Ой, хтось заплакав посеред поля.
Зловісна доля, жорстока доля.
Здаля сміялась струнка тополя.
Сліпучі тони – й смутні волошки…

1915

Джерело Дмитро Казани.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Хтось гладив ниви, все гладив ниви…” - ТИЧИНА ПАВЛО