ВИСОКО ЗНЯЛИСЬ МИ ВВИСЬ
XXII з’їзду КПРС
Все, що Ленін думав, мріяв –
мов народжене дитя,
втілюється у життя.
Мудра партія – надія
й правда нашого життя.
Людям же рішать належить
про похід мабутніх літ.
О, який думок політ!
Затаївши подих, стежить
зачудований весь світ…
Торжествуй ти, Україно:
високо знялись ми ввись!
Прямо йдем ми – не навскіс.
Бо ще здавна воєдино
із Росією зрослись.
Навстіж у Майбутнє брами…
Що нам вітер! Що нам бриз!
Ленін з нами, – Ленін скрізь!
Ми з народами-братами
ідемо у Комунізм.
(“Дніпро”, ч.12, 1962)
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- “Десь високо блакиттю заливається…” Десь високо блакиттю заливається, Десь високо блакиттю захлинається – Кру-кру-кру, кру-кру-кру… Не кажи: “журавлі вибираються”, А скажи: “це веселики з […]...
- І СКАЗАВ БОГДАН І сказав Богдан на Раді в місті Переяславі: І султан, і хан, і шляхта – вороги напасливі. В українського народу […]...
- “Раз високо над горами…” Раз високо над горами, Уранці по весні, Дві хмароньки пливли кудись, Як янголи ясні. Удосвіта дві хмароньки Зустрілися вгорі І […]...
- “От високо став місяць у небі…” От високо став місяць у небі, І на озері, де глибина, Десь береться за лебедем лебідь, Мов виносить їх сніжних […]...
- ВУЛИЦЯ МАРІ РОЗ В Парижі, на вулиці Марі Роз, в будинку № 4 з липня 1909-го по червень 1912 року жив В. І. […]...
- ХАЙ СЛАВИТЬСЯ ЛЕНІН НАВІКИ-ВІКІВ! Запало мені ще з дитячих літ: …Село. Січень двадцять четвертого року… Гули паровози на станції в світ… І плакали люди… […]...
- “Ще з дитячих літ піснями…” Ще з дитячих літ піснями ти мене приворожила: брів я разом з чумаками, з козаками міряв силу проти хана; був […]...
- ДУХМЯНИЙ ДИВОСВІТ У спеку й дощ – без паніки – і ясним гожим днем з учителем ботаніки ми влітку в мандри йдем. […]...
- ПРО СЕБЕ Я розчаровуюсь все більше Перед найглибшим чаруванням. Моя уява – це не вірші, Це не пасивне споглядання. Майбутнє – центр […]...
- ШВЕДСЬКА МОГИЛА У степу під Полтавою є висока могила, – Жито спіє навкруг, пшениці, ячмені, Мирний день розквіта, розпростовує крила… У задумі […]...
- AD ASTRA 1 Ти зі мною. І я з тобою. В самоті навіть ми – удвох… За життєвою далиною не з’єднає нас […]...
- “Ти все збагнув лише тепер…” Ти все збагнув лише тепер, Коли з’явилися сивини: Народження, життя і смерть Найголовніші для людини. А ще буття і небуття, […]...
- ГОЛОСІЇВСЬКИЙ ЛІС Скільки літ відгуло Між дубів та беріз, Скільки горя було, Скільки крові і сліз. Голосіївський ліс, Голосіївський ліс… Тут свої, […]...
- “Мій день народження – це ти…” Мій день народження – це ти. Повите муками у тебе є минуле. В огні буденної людської суєти У мене є […]...
- “Ну як би я міг без твоєї усмішки…” Ну як би я міг без твоєї усмішки? Не міг би я бачить ні трав колихання, ні погляду гір, ні […]...
- ГОРОДУ МОРЯ ПУСТЬ БУДЕТ ХОРОША КАРАГАНДА, И МИНСК ХОРОШ И КИЕВ – Я НЕ СПОРЮ, НО ЛУЧШЕ ВСЕХ НА СВЕТЕ ГОРОДА, ГДЕ […]...
- “…і знову ти прийдеш…” …і знову ти прийдеш така тендітна як дівчинка-стеблинка вдихну терпкий цей аромат життя губами торкнусь троянди пелюсток едему сад затьохкає […]...
- МОТИВ ЦВЄТАЄВОЇ Якщо у тілі душа крилата – Що їй хороми, що їй палати! Що Чингісхан їй і що – Орда! Два […]...
- “Майбутні злочинці іще в личинці…” Майбутні злочинці іще в личинці. Колишньому глоду вже не до плоду. А десь в Березівці чи в Чучинці чучикає баба […]...
- ІМ’ЯМ ЛЮДИНИ І НАРОДУ Я єсть народ… П. Тичина Я єсть народ. Моєї правди сила Влилась в Закону нашого слова. Я єсть Людина, в […]...
- КАРАГАЧ Одинокий карагач на скелі Навіває думи невеселі Про життя, прожите в самоті На крутій і гордій висоті. Навкруги ні друзів, […]...
- 17. Вже здійснилися всі роки Вже здійснилися всі роки, що зозуля тобі накувала, і твоя стежка – тільки вузенька стрічка. Ти знову йдеш, Богородице, дрібними […]...
- “Важкі путі, позбавлені спокою…” Важкі путі, позбавлені спокою, Чужі краї, запалі в каламуть, Тебе навчать і мудрости людської І гарт наснаги серцеві дадуть. Тож […]...
- ТУТ ЛЕНІН ЖИВ (З дорожнього блокнота) За Ленінградом, знана змалу, Є станція Разлів. Сюди Щодня з Фінляндського вокзалу Робочі ходять поїзди. Північний край! Такі не скрізь […]...
- ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...
- РІДНЕ МІСТО О, ночі мої безсонні – Роздвоєння розуму й серця, Я наче в’язень у зоні Між ними правічного герця. Я чую […]...
- ВЗАЄМОДІЯ Як можна самотньому почуватись у світі, Коли довкруг тебе дерева і цвіти і діти, Коли все росте і цвіте й […]...
- ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
- ДО “БРОДІВ” – “Ой, мабуть, не гаразд Учинили ми, браття. Покладем для них наше завзяття – А за що? За ту безліч […]...
- МОТИВ АЛЕШКОВА Я сльозу зронив би під сурдинку, Та на людях грішно сумувати. Йшли до комунізму, йдем до ринку, Але чим поету […]...
- СТАНЦІЯ ДОЛИНСЬКА Надходив дощ, прозорий і крапчастий, Поймали зливи поля широчінь. “Тікай сюди, хлопчино! Відпочинь В моїм шатрі від мокрої напасти”. Важкий […]...
- СКОВОРОДА Господній світ не відає кордонів. Йому незнана земности межа: Добро і зло, байдужжя, правда, лжа Кропили здавна істину з амвонів. […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВІЧНА МАТЕРИНСЬКА ЕЛЕГІЯ Проходила по полю – Зелене зеленіє… Назустріч Учні Сина: Возрадуйся, Маріє! П Тичина, “Скорбна мати” Назустріч Учні Сина, Під руки […]...
- ДАХИ Друже, мрій стянути хмар, Зводь дахи в небесній чар; Від землі, де грають трави, Рви граніт на дім яскравий; Від […]...
- “Що вам сказати, мамо” Що вам сказати, мамо, Праведнице безталанна?.. Темрява ходить не прямо – В неї душа захланна. Всюди пекельне рало, Що вимагає […]...
- ВІТЕР Рябить Дніпро човнами… За водою, за повінню знялись і попливли, мов полетіли, птахи, білі крила раз по раз опускаючи до […]...
- Осіннє надвечір’я Осінь бреде золотими садами, Гронами грає рясний виноград. Схоже майбутнє на чашу з плодами, А пережите – на стишений сад. […]...
- “Наїлися шпаки снігу – співать перестали…” Наїлися шпаки снігу – співать перестали. До шпаківень, а в шпаківнях вітри ночували. Один вітер – Вітер Грудень, другий – […]...
- ТИТАНИ ЗЕМЛІ Павлові Романовичу Поповичу Світле свято гримить. Вся Москва аж сіяє. Красну площу стряса від оркестрів, промов. Це ж Ленін до […]...
- ДУШПАСТИР Він – паша і пастух. А ми – навкруг, порядні, зняв, отож, реміння з шиї, і ту крамолу, що спочатку […]...