Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Дух народів горить…”

Дух народів горить,
дух народів – “мов жрець”.
Тільки в нас як було: ті ж раби,
ті ж підгінчі…
О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі!
Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі!

Наша кров на полях, на полях на чужих.
Наша кров, мов душа самогубця голосить.
Заспокойте ж її, заспокойте скоріш.
Чи ви й досі не вчули, чого вона просить?

Наші браття мовчать, бо їм смерть у очах.
Чом же ви мовчите, ви, трагічно-безжурні?
Чи забули ви сміх, чи забули ви глум
Під плачі наші журнії, журні, бандурні?

О нещасні! Мовчіть… занімійте навік.
Хай буяють другі, розквітають хай інчі.
…Як я плачу по вас, Маккавея мечі
Вогні творчі да Вінчі.

1915

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Дух народів горить…” - ТИЧИНА ПАВЛО