“Усе – лише не це! Не ці спокійні дні…”
Усе – лише не це! Не ці спокійні дні,
Де всі слова у барвах однакових,
Думки, мов нероздмухані вогні,
Бажання – в запорошених оковах.
Якогось вітру, сміху чи злоби!
Щоб рвались душі крізь іржаві грати,
Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби –
І варто буде жити чи вмирати!
Не бійся днів, заплутаних вузлом,
Ночей безсонних, очманілих ранків.
Хай ріже час лице – добром і злом!
Хай палять серце – найдрібнійші ранки!
Ти в тінь не йди. Тривай в пекучий грі.
В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться –
Лише по спеці гряне жданий грім
Із хмар сковзне – багнетом – блискавиця.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Ти все збагнув лише тепер…” Ти все збагнув лише тепер, Коли з’явилися сивини: Народження, життя і смерть Найголовніші для людини. А ще буття і небуття, […]...
- “У пущах, де лише стежки звірині…” У пущах, де лише стежки звірині, Серед потворно сплетених гілок Буває в небо просвіт темно-синій, Як любе око. Скрізь таємний […]...
- НА МАЙДАНІ Я не ридав од щастя на Майдані, Я знав, що кожна власть од сатани. І ті грішитимуть, що Богом дані, […]...
- ПАРАДОКСИ ДОЛІ Моя доля заквітчана рястом, Закосичена гронами див. Я пізнав од коханої щастя, Я по росяних травах бродив. Моя доля відшмагана […]...
- “Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила…” Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила. Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепер я в тебе […]...
- Олег Раз до Діра і Аскольда Прибігають вояки: “По Дніпру пливуть на Київ Чужоземні байдаки!” Не скінчили ці казати – Ще […]...
- ВІЛЬХИ Весна на вільхах палить ладан, і пахне ранків холод синій. Зелений кодекс квітня влада для карасів напише й линів. До […]...
- “До цеглини – цеглина…” До цеглини – цеглина… Крокви, варцаби та балки… Ось і дах наче бриль, А над ним яворове гілля. Відзвеніли сокири, […]...
- МІЙ ДАВНІЙ ГОЛОС Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні […]...
- ОЗИМАНДІЯ Я стрів мандрівця – і слова лунали Про давній край: “Дві кам’яні ноги Стоять самі. Пустеля навкруги. Лише лице, надщерблене, […]...
- “Ти – віра й надія” Ти – віра й надія. А може, жар-птиця, що тільки ввижається, мариться, сниться? Що тільки палає у пітьмі ночей, і […]...
- Аки плод нЂкій красен, лице твоє, Боже Аки плод нЂкій красен, лице твоє, Боже, На обрусЂ оставил єси нам; єго же ЗдЂ дух насищаєтся, єгда на нь […]...
- “Від пісні серце не стомилось…” Від пісні серце не стомилось, Все людям віддає сповна Не як офіру або милість – Як стиглість повного зерна. Потрібні […]...
- РУСОКОСОЮ ОТОЧИЛА В моїй душі – Уїтмен і Стріндберг. Русокосою оточила. Я взнав, що вона любить буйність і вітер – Жить мені […]...
- “Грались патронами. Грались гранатами. Грались затворами…” Грались патронами. Грались гранатами. Грались затворами. Грались снарядами й бомбами. Грались кинджалом і тесаком. Гралися толом і мінами. Грались червоними […]...
- НІЧ Б. СМЕТАНИ Звуки канули в безвість… Глухе піаніно у кутку причаїлось, мов чорних кіт… От і все. За хвилину стану грудкою глини […]...
- 6. Він видвигнув мене Він видвигнув мене з ядра землі могутнім жестом, обтрусив з пороху райського дерева і поставив мене, де ніколи не ступала […]...
- ДО УКРАЇНИ Через мокру осінь чи сумну завію, Крізь невідворотність чи похмурий день, Я іду щасливий і в душі лелію Для Вкраїни […]...
- “Заходить сонце. Сніг іде…” Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить, І на ніч сон йому іде Через мости та через […]...
- НАВЗІКАЯ Ясна голубко, в галасі забав, Що потонув у криках переляку, Твій світлий образ осліпив вояку, У котрий раз зорею просіяв. […]...
- АВТОПОРТРЕТ Твоє лице заболочене ніччю, усмішки павутиння у кутиках уст. У кольорі очей простяглася віддаль, в шуканні якої загубилося твоє серце....
- A SPIRITUAL (релігійна пісня) Голос: людина є з піску, о, з піску і з води, Він сотворив її, бо йому було сумно серед зелених […]...
- “Затишно дітям в пазусі казок…” Затишно дітям в пазусі казок. Отак би й слухав про царя Салтана або про те, як весело козак обманював турецького […]...
- ПОЧУЛИ ПІСНЮ КАТИ Бува, що серце біль ссе. Розказуй людям не все. Вони обдурять стократ, І стежка дійде до грат. Любив я слово […]...
- ЗЕЛЕНА ВІРА Зелений бог рослин і звірів учить мене п’янкої віри, релігії ночей весінніх, коли прапервні у кипінні, у вічній зміні все […]...
- КІНОТРИПТИХ 1 Ти зла, як дика груша при дорозі, Ти відьма мого серця. Я – тиран, А ти мільйон тиранів. І […]...
- СТРАШНИЙ СУД (Примітив) Посеред лісів, степу Ловіте тугу труб! Двигтить і земля, і небо, Надходить Страшний Суд. Роздайте одежі гарні, І коні, й […]...
- ГОЛОС КРОВІ Я гордий улич, слов’янин, я звичаї шаную. У злій зневазі до сивин нікого не виную. Я тінню власної вини стою […]...
- ПОВІЛЬНО ЙДУ Повільно йду, розмірено крокую, Несу своє життя, мов бесаги жебрак, А серце все щемить, а думка все бунтує, Що все […]...
- “Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі…” Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі, В морозні ранки, і вечірній час, І в свята гомінки, і в […]...
- ЧЕКАННЯ Лесі Звідки це нахлинуло, не знаю. Непогасним полум’ям горю, І в думках лечу за небокраї, І лише з тобою говорю. […]...
- МАТИ Відступають довгі колони. Пил доріг і патронів мідь. А вона голови не клонить, Біля тину сама стоїть. І не страшно […]...
- “В мені блукають дивні струми…” В мені блукають дивні струми, І вічність блискавкою б’є У серце збуджене моє, І палять мозок болі-думи. Чиї вони і […]...
- ВИПРАВДАННЯ Даруй вологу, що тремтить на віях, – Я нею спрагле серце орошу. То ти свята для мене, то повія, – […]...
- МІЙ ОБРАЗ Як, ти дивиш так смутно? То соколі очі? Так, небоже, не дивить сокіл на Підгір’ї. А твій кучер, як Дунай, […]...
- КОМІЛІТОНОВІ ЧОРНОМОРЦЕВІ Будуй найбільше – душу. Гордий дім В безсонних ночах архитект узрів, Вгадав у каменю пропорцію і міць. Тесали ліс, залізо […]...
- БЕЗСОННЯ Один за одним ніжні звої вовни Немов на прядку плинуть. Шум дощів, Гучання бджіл, і гуркоти морів, І шепіт поля, […]...
- “Женщино ти здивована…” ХІХ Женщино ти здивована Ти не відчула що то за прязні Ти не знаєш що то було обмірковано То було […]...
- Я с вызовом ношу его кольцо! Я с вызовом ношу его кольцо! -Да, в вечноти – жена, не на бумаге! – Чрезмерно узкое его лицо Подобно […]...
- БАЛЛАДА О ВРЕМЕНИ Замок временем срыт и укутан, укрыт В нежный плед из зеленых побегов, Но развяжет язык молчаливый гранит – И холодное […]...