НОВИНА

Related posts:

1. “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
2. ДО НАШОГО БАТЬКА МОГИЛЬНИЦЬКОГО Пресвітлий Боян галицької раті, Я не приходжу, би з Тобов посполу Засісти в раду до царського столу Або соколи на […]...
3. ВДОМА Я приходжу додому – все на своїм місці – шафи зачинені, мов очі, повітря німе, немає рожевих місць, що виглядають, […]...
4. ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал. Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого. Нічого, якось […]...
5. “Кохана…” Кохана ти не знаєш що коли я приходжу від тебе я засинаю людиною а просинаюся деревом і вранці шумлю у […]...
6. “Людей, звичайно, більше, ніж народу…” Людей, звичайно, більше, ніж народу… Коли виспівує на цілий сход Любов до людства… з сотого заходу, – Згадай, нарешті, і […]...
7. РОЗПУКА Серед гір і заметів Колимського краю, Де морози у зашпори й душу беруть, Вже сім літ я задарма в неволі […]...
8. БРИЛА СКЛА На мої тридцять восьмі уродини один чоловік подарував мені брилу фіолетового скла. Я бачив його вперше. “Чоловіче,” я спитав, “навіщо […]...
9. СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...
10. МУЗЕЙ СТАРОЖИТНОСТЕЙ Як ми ходимо обоє нетрями старою дому!.. Гобелени і гобої славлять пару невідому, ніби бачать нашу змову: кожен дотик – […]...
11. “Коли ми буваємо вдвох…” Коли ми буваємо вдвох (хай буває це дуже рідко), коли я своїми пальцями обіймаю пальці твої (перехожі, напевне, заздрять: на […]...
12. БАЛАДА ПРО ПОКЛИКАННЯ Капітанові сорок років, Розумієте – сорок років. Це немало вже – сорок років, Та яких іще сорок літ! Океани його […]...
13. “Зближалося на тридцять літ…” Зближалося на тридцять літ і віддалялися ще далі ольвійські мед, і мідь, і міт – хлопчачі видива зухвалі. Лиш золото […]...
14. ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ В ДЕРМАНІ До могили Мілетія Лахмана Крізь ожини, бур’ян, крізь чагар Між горбочками стежечка ламана, Як і доля (нестерпний тягар). Через тридцять […]...
15. “Не зобидь ні старця, ні дитину…” Не зобидь ні старця, ні дитину, Поділись останнім сухарем. Ми ж не вічно на землі живем, У могилу не бери […]...
16. “А я жив сотні років тому…” А я жив сотні років тому Та орав волелюбне роздолля Серед нетрів і пущ предковічних І любив, так любив Ярославну […]...
17. CIRCUS VITAE Дівчинка, ледве чотири рочки, йде з мамцею, тримає за вулицю світ, як напханого паяцика за обстрімкану руцю, в білім колись […]...
18. ПЕРСПЕКТИВА Як прорватись в депутати? Не один про це гадає. Є задумка і в Кіндрата З нею він встає й лягає. […]...
19. МУЧЕНИК НАУКИ Повернувся першокласник із занять додому. Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому. – Що з тобою, мій синочку? – […]...
20. Я НЕ ДИВУЮСЯ Я не дивуюся, що ми Нічого в світі не умієм (Звичайно, бідні гречкосії); Але дивуюся, що ми Нічого вчитися не […]...
21. “Не докорю ніколи і нікому…” Не докорю ніколи і нікому, Хіба на себе інколи позлюсь, Що в двадцять літ в моєму серці втома, Що в […]...
22. НА ХУТОРІ На якомусь хуторі глухому, Де нема і десяти дворів, Я колишню вчительку зустрів, Котру діти вигнали із дому. Згорблена, у […]...
23. “Приїжджайте частіше додому…” Приїжджайте частіше додому, Щоб не мучила совість потому. Ні грошей не привозьте, ні слави, – Будьте з рідними ніжні й […]...
24. ПРИКАЗКИ. ДОЧКА – СИН Пан то хоче сина мати, Не спить цілі ночки, Але пані, як на збитки, Вповиває дочки. Що півроку, то й […]...
25. ІЛЛІЧ Коли мені відкрилось це ім’я? Не пригадаю – пам’ять дату стерла. Сказала б, може, матінка моя, Але вона ще у […]...
26. “Коли відквітнуть наші мрії…” Коли відквітнуть наші мрії Та й вітром відлетять осіннім, Надійдуть інші покоління, Ті довгожданні, молодії, І ми боролись і шукали, […]...
27. ДИПТИХ І За все, що взяв од пирога життя, Платити доведеться по рахунку: За перший успіх і за краплю трунку, За […]...
28. Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...
29. “Любити більше матір, ніж себе…” Любити більше матір, ніж себе, Любити більше землю, ніж державу, Та більше стелі – небо голубе, Та більше слави – […]...
30. 1933 Тридцять третя весна У двадцятім сторіччі До людей, навісна, Заглядала у вічі. І в поле повз худий селюк Шукати мерзлу […]...
31. “Стежкою у житі молодому…” Стежкою у житі молодому Хороше вертатися додому. Хороше іти і уявляти: Батько жде і виглядає мати. Тихо на обійсті й […]...
32. СССМЕРТЬ Сухоребра шкапа негоди ледве волочить ноги вулицею, дощ плеще плітки про літо, мозок в одну мить формулює теорію дрожів, майже […]...
33. Куди йдемо? Куди йдемо? Куди веде дорога? Вогонь і кров. І захід – як багаття. У відчаї зрікаємося Бога, На ангелах лежить […]...
34. ХЛІБ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЬОГО Жила Вкраїна. Плакала, стогнала. Проте я твердо свідчити берусь: За всі віки безхліб’ям не загнала Нікого в землю Україна-Русь. Від […]...
35. “Коли моя мати заходить до церкви…” Коли моя мати заходить до церкви, вона нікого не помічає, доки іде на своє місце. Вона зупиняється маленькою дівчинкою, майже […]...
36. АТЛАНТИ ВІКІВ Підняли ми червоне крило, обнялися міцніше. Більшовицьке пагіння росло – і ставало нас більше. Ми летіли під хмари папах, але […]...
37. СЦЕНА В СТЕПУ А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної сцени У мене в степу не було. Коли […]...
38. “Десять років пройшло – все кленуть Горбачова…” Десять років пройшло – все кленуть Горбачова, Україні моїй незалежній клянуть, Все не клеїться в них, не виходить нічого І […]...
39. СКОРО ВЖЕ КАНІКУЛИ Нам гулять, звичайно, ніколи, в школі все для нас цікаве. Але скоро вже канікули – нас нові чекають справи. Жовтень […]...
40. “Панове, в мене маленьке прохання…” Панове, в мене маленьке прохання. Тобто це велике прохання, Маленьке ж у тому розумінні, Що неважко виконати його. Отже, в […]...