Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ІЛЛІЧ

Коли мені відкрилось це ім’я?
Не пригадаю – пам’ять дату стерла.
Сказала б, може, матінка моя,
Але вона ще у війну померла.

Сказали б сестри – зіроньки мої,
Та й старша з них – молодша все ж від брата,
І навіть днем народження її
У паспорті стоїть приблизна дата.

Сказали б друзі, та шкільну сім’ю
Вже не зібрать – згадай і зажурися:
Одні упали мертвими в бою,
А в нас, живих, дороги розійшлися…

От і стою на перехресті я
І сам-один пригадувати мушу:
Коли ж воно запало – це ім’я,
Оцих п’ять літер променями в душу?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ІЛЛІЧ - КАРПЕНКО МИКОЛА