Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






II. “Не гніти мене…”

Не гніти мене
сльотою твого тіла,
не гаси віддихом
полум’я моїх очей!
Чуєш, як дощ садить
води росаду у саду?
Пихтить, як тісто,
спорохнявіле дерево будинку.

О, які шорсткі, як цегла,
є твої руки на моїм обличчі!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

II. “Не гніти мене…” - ТАРНАВСЬКИЙ ЮРІЙ