“Чи й ти ішов крізь ніч?”

Related posts:

1. ІШОВ МИЛИЙ ГОРОНЬКОЮ Ішов милий горонькою, Мила – під горою, Зацвів милий роженькою, Мила – калиною. Ой ти живеш на гороньці, А я […]...
2. “Ой ішов козак, ой ішов бурлак…” Ой ішов козак, ой ішов бурлак На той бік Самари; Там жили тоді по балках-тернах Самарські лугарі. Ой нема в […]...
3. “Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю…” Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю, Летить на мене доля моєї Вітчизни і людства. І сиза чайка […]...
4. ЗАПРОШЕННЯ О. Т. – за найкращу з усіх ілюзій Ах, де ти, лицарю на білому коні? (Вже місяць-молодик чарує вечір і […]...
5. ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...
6. РІДНА МОВА Хоча дорогами без міри Мене долає самота, – Багаття полум’я і віри В душі вітально розквіта. Багаття віри і надії […]...
7. “Ти вийшла крізь світанок, що зринав…” Ти вийшла крізь світанок, що зринав холодними, терпкими соками, і до моєї пам’яті зайшла м’якими кроками. І ще одна мандрівка […]...
8. КАРЛО XII Твоя рука, простягнута на схід, – Дороговказ племенам і народам, Що зваглим душам, рікам повноводим, Несе вири, а не мулястий […]...
9. “Монтаж – це мука…” Монтаж – це мука, це вогонь і плавка. Горою стрічка тліє, мов зола. Дивився стрічку режисер і плакав над безвістю […]...
10. ЗАТІНОК ЯВОРА Ходять люди сірі-сірі – то без віри, то без віри, для думок шукають міри – то без віри, то без […]...
11. Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон канцерогенний сад крізь мармур і нейлон розстелює тобі циганські простирадла і жовтопалий день як глина за селом розчинений для нас […]...
12. ВЕСНЯНА РІЛЛЯ Замри. Відчуй п’янкі органні гами, Напийся сил із витоків землі, Коли ступаєш босими ногами По ще пахущих скибочках ріллі. Вона […]...
13. ПОЛІТ КРІЗЬ БУРЮ Пружнаста віхола – прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка. Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом! […]...
14. “Вона жива, любов моя єдина…” Вона жива, любов моя єдина, ніщо її у серці не уб’є. Примара щастя огортає димом обличчя неціловане твоє. Не треба […]...
15. “День ішов і в промені сурмив…” День ішов і в промені сурмив, Молодим клечанням оповитий. Ради жарту викликав громи. Утішався радощами літа. Не минув. Гарячий сонця […]...
16. ІШОВ МИКОЛАЙ (Про Святого Миколая) Ішов Миколай лужком-бережком. Святий Миколай із повним мішком. Від хати до хати біленьким сніжком ішов Миколай із повним мішком. Святий […]...
17. СВІТ КРІЗЬ СЛЬОЗУ Світ крізь сльозу – то зовсім інший світ: Адже ж сльоза – не скельце і не лупа. Давно забута мазанка-халупа […]...
18. (ДУХ) Дозволь мені кружляти над тобою. Я знав Йосифу Кун 1, я знав ще кількох жінок. Песій Ринок вітав мене песім […]...
19. “Якось надвечір полем ішов самотою” Якось надвечір полем ішов самотою і раптом відчув, що хтось дивиться в спину мені лагідно й трішки печально, начебто мати… […]...
20. “Є в коханні і будні, і свята…” Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За […]...
21. “Погинь у полум’ї борвію…” Погинь у полум’ї борвію, Але палай, щоб не погас! Щоб я, новітній Єремія, Оплакував твій чорний час. І в гойну […]...
22. ОСІННЯ НІЧ НА СЕЛІ Надбігла хмара чорна і закрила Останній клапоть неба. Ніч і тьма, Як птиця хижа, чорнокрила, На землю каменем лягла. І […]...
23. 23. МИГОТЛИВИЙ ВОГНИК Мушу ломити тіло своє для Тебе, щоб перевтілитись в душу. Мушу ломити кров свою з Тобою, щоби проглянути по той […]...
24. КРІЗЬ СМЕРТЬ Їм північні вітри гудуть, Їм сніги замітають путь, А вони ідуть без упину, А вони без спочину йдуть. Їм шати […]...
25. XXXIX. “Крізь сон…” Крізь сон чую твою присутність біля себе. Не знаю, чи це сльози, чи цілунки, теплими краплями падають на моє лице....
26. “Я чую пісню, мов крізь сон…” Я чую пісню, мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій […]...
27. Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
28. ЧОЛОВІК ТА КОМЕТА На світанку століття й своєї доби, Побратавшись із зоряним небом, Він, відкривши, жагуче її полюбив, А відтак жив для неї […]...
29. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КРІЗЬ МЕНТАЛЬНІСТЬ Зашароварили, завишиванили, Співограями заполонили… Пересвареними прихожанами Свічі розбрату запалили. Тільки й те – з прапорами державними Освятили забуті могили. Волю […]...
30. “Коли ти йдеш крізь ліс…” Коли ти йдеш крізь ліс, Я хочу стати лісом, Щоб доторкнутись кіс Темно-зеленим листом. Коли ти йдеш крізь сад І […]...
31. МЕРИДІАНИ КРІЗЬ СЕРЦЕ У кожнiм серцi – власнi грiнвiчi. Крiзь них проходять в низцi днiв, З’єднавши мiцно Пiвдень з Пiвнiччю, Мередiани почуттiв. Його […]...
32. “Не тільки ілюзій…” Не тільки ілюзій – реалій нема. Стільці Іонеско. Дванадцять, здається. Листочком зеленим осіння зима над літнім століттям тріщить і сміється. […]...
33. “Дивлюся я у серпень крізь серпанок” Дивлюся я у серпень крізь серпанок, Дивлюся я у серпень з-під руки. А там по росах носить з саду ранок […]...
34. “Учулося крізь сон, що кінь ірже…” Учулося крізь сон, що кінь ірже, Схопивсь і – до вікна – хоч глянуть Ба, голубе! Усе твоє – уже […]...
35. “Крізь сіре сіється сито…” Крізь сіре сіється сито Дощик осінній. Мабуть, нам більше не пити Кубки весільні, Мабуть, нам більше не бачить Ранки весняні. […]...
36. ТРИ ВІДМІНИ Буває: туга – космічна: Quelle est cette langueur qui penètre mon cœur? – за Верленом. Самотність тоді – це смуток, […]...
37. “Крізь спогади я знов лечу до тебе…” Крізь спогади я знов лечу до тебе, Нема в пориві тому берегів. В розлогому, розбурханому небі Лежить мій шлях під […]...
38. УРИВКИ ІЗ ПОЕМИ “КРІЗЬ БУРЮ Й СНІГ” П р о л о г Сухого снігу сиві змії Шиплять у синій самоті, І скорбне дерево чорніє, Як тінь […]...
39. ХУДОЖНИК Василеві Перевальському На черені червоний жар тріскоче. Бери той жар і грайся ним, як хочеш. А матінка до печі не […]...
40. “Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь…” Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь Показує свою найвищу ласку І зрозуміння світу робить нам ясніш. Люблю […]...