“Яка любов! Минула ціла вічність…”

Яка любов! Минула ціла вічність,
як я любив. І марив день за днем,
що все спливе і пам’ять промине
розлуку, геть до титли й коми вивчену.
А знову йду в ту келію, між віт
журливої берези. Ждати буду
якісь незвідані чуття приблудні,
де цнота обертається на встид.
А там розлуки буде на обох,
а буде там і радості німої –
всіма грудьми відчути довгий борг
перед минулим з білим узголов’ям,
де ще струмує двійко чорних кіс
і двійко довгих рук, пітьмою п’яних,
і двійко уст, од пристасті захланних,
спроваджують зненацька під укіс
старої цноти. Під печаль і під
крило якоїсь грішниці святої,
що дарувала нам такі покої,
де спать не сором і любить – не встид,
де можна все забрати і віддати,
і серед ночі стратити межу
собі самому.
…В друга, в жінку, в матір
веде тебе за руку щедра й журна
твоя кохана.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Двійко дитячих очей…” Двійко дитячих очей Їх помирити хотіли. Як вони тоскно синіли – Двійко дитячих очей! Він пакував чемодан. Біла сорочка упала. […]...

“Минула ніч тривожно і безславно…” Минула ніч тривожно і безславно. І скрізь степи, і всюди вороги. Коли ж ти вийдеш, ніжна Ярославно, На темний вал […]...

У ВІЧНІСТЬ СЛАВА ДВЕРІ ЇМ ВІДЧИНИТЬ Ми вибороли мир! До рідних піль, дібров Ми принесли і щастя, і любов. Та не забули ми, – й ніколи […]...

Любов – кошмар, любов – наруга Любов – кошмар, любов – наруга, Любов – насмішка над собою… Як день і ніч – одна і друга, Як […]...

“Тут обелісків ціла рота…” Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати. Печалі […]...

“Вже ціла зграя збіглась їх…” Вже ціла зграя збіглась їх Над чорним і роздутим тілом Затонських, Скрипників отих, Кому здохлятини кортіло. Бенкет шакалів і гієн… […]...

“Ціла епоха – пори недовіри і страху…” Ціла епоха – пори недовіри і страху, Вибачте, друзі, за холод… Що, наче молюск, – В скойку ховалась душа (вільна, […]...

“Все минає, але любов після всього остається…” Все минає, але любов після всього остається. Все минає, але не бог і не любов. Все є вода – навіщо […]...

ЛЮБОВ ДО ЖІНКИ Знов у душі тривога не стиха: Дорослий син – мов гілочка суха. Робота – дім, робота – дім, і знову, […]...

“Що ми знаємо про вічність…” Що ми знаємо про вічність чи про обшири чуттів? Дні змарновані потічні, а робочі дні – густі. Справді, з чого […]...

“Я тебе непогасну, як вічність…” Я тебе непогасну, як вічність, До причастя прошу і до віри. Ти прости мою стомлену грішність, І пробач недолугі зневіри. […]...

“І день, і ніч, і мить, і вічність…” І день, і ніч, і мить, і вічність, і тиша, і дев’ятий вал – твоїх очей магічна ніжність і губи […]...

БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...

“Дні з розгону вдаряються в вічність…” Дні з розгону вдаряються в вічність І згоряють, на мить спалахнувши, Щоб опісля короткої ночі Знов настало рожеве світання. Люди […]...

ЛЮБОВ Обраную мою люблю так якось безрозсудно. То слова гострієм Її немов гадюку розсікаю, То знов беру, як запах полуниць. Тому […]...

“На небі хмара – вічність і світи…” На небі хмара – вічність і світи, Коли палає захід золотий В моїй уяві – в тріасовім морі Вулькани, рифи […]...

“У вічність ідуть ветерани війни…” У вічність ідуть ветерани війни, між нас їх все менше і менше. Несуть заміновані болі вони, від ран у санбатах […]...

ЛЮБОВ Любов Була я пташкою – і ти мене спіймав І небо взяв у придане за мною Я стала квіткою – […]...

“Хай буде легко. Дотиком пера…” Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена […]...

“Витерпіти треба…” Витерпіти треба, Щоб там не було – Перебиті ребра, Зламане крило… Пережити треба Скруту і печаль, За похмурим небом Багряніє […]...

“ми візьмемо трохи вина…” ми візьмемо трохи вина за вікнами буде весна і ти будеш трохи дурна і я буду дурнем набитим і зайчик […]...

ВАЛУН Насльозило, навіяло – шаром ропи затягло… День, неначе віяло, склався у смужку – як не було. В промінь протягу збилося, […]...

ДУША ЦЕРКОВЦІ Душа старої церковці Ходить між буками, Гребе на горбі, на згарищі, Чи не лишилося щось З мосяжних хрестів, Якийсь уламок […]...

“Одягне ліс навесні шати…” Одягне ліс навесні шати, Найперші квіти одцвітуть. Прийде свята пора кохати, І птиці сім’ї заведуть. І кожна матиме гніздечко, І […]...

ЛЮБОВ Я вас люблю. Чому? Не знаю. Та тільки кров моя пече і в жилах муку розливаю, мов синє золото очей… […]...

“Любов чи ні – не знаю…” Любов чи ні – не знаю… Тінь, смуток, тишина, Ніде життя немає, На світі ти – одна. Колись було – […]...

ЛЮБОВ моя любов банальна, як смак банана в роті, та я мушу цілувати холодні уста моєї дівчини, доторкатись пальцями її шкіри, […]...

СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ Коли тебе цілую, пахнеш літом, Зелом й вітрами свіжих полонин. І навіть років невмолимий плин Не дав мені усього зрозуміти. […]...

ЛЮБОВ МАЙСТРА Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла! Крізь біль і радість, роздуми і втому любов його промінням проросла. Любов […]...

НЕЗРЯЧА ЛЮБОВ Ти десь поруч. Мовчиш ти, як поле. Ніжний подих мене обійма. Та не бачу тебе я. Довкола – пітьма. Пригорнися […]...

ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ Жив сопілкар у Косові. Бувало, На ярмарок виносив оберемки Децівочок, сопілок і теленок, І кожну брав, і пробував на звук, […]...

ЛЮБОВ Коли ти при мені, здається, що стою в високому лісі; Спокій перед слідами й ніжна туга в колиханні верховіття, А […]...

ОСІННЯ ЛЮБОВ Осіння синь в свічадах вікон і перша паморозь хмарин… Весняну блаж із серця викинь Про сонцепад і сельний крин, Про […]...

ДО ПОЕЗІЇ ЛЮБОВ Є на київській околиці восьмирічка в Крюківщйні. Знаєш, чим відома школа ця всій великій Батьківщині? Слідопитами завзятими (йдуть на пошук […]...

ЛЮБОВ У правилі математичнім світа за дужки викинена невідома, незнаний косинус днів наших літа. В далекій подорожі, навіть вдома дарма шукати […]...

ЛЮБОВ роби лиш так щоб не було дитини роби лиш так щоб не було дитини це неіснуюче немовля як більмо в […]...

ЛЮБОВ ГУЛЛІВЕРА Коли я протоптав нечувану дорогу До крихітних істот – грім прогримів: “Затям, Не варто на цей світ нагонити тривогу”. – […]...

ЛЮБОВ ДО СПІВУ Вночі про себе півень сповістив, Що хоче співом ранок зустрічати. Лис облизавсь на півнячий мотив: – Ось де тебе голубчику […]...

“Влюбляйся любов’ю сина…” “Влюбляйся любов’ю сина В цей прапор – у зорі й смуги, В цю землю, яка єдина Забрала тебе з наруги. […]...

“Любов на вигадки тямуща…” Любов на вигадки тямуща, Бо їй чужа душевна лінь, – Це не брехня, а правда суща, Як свідчить досвід поколінь. […]...

Related posts: