“Вбери-но білу сукню…”

Related posts:

1. “Білу ніч, як кришталь, дзвінку…” Білу ніч, як кришталь, дзвінку Крик ракети прорвав. Небо все у кривавім вінку, В терновім вінку заграв. – Хлопці, Кому […]...
2. “На білу гречку впали роси…” На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули, Замовкло поле стоголосе В обіймах золотої мли. Дорога в’ється між полями… Ти […]...
3. “ЛЮБІ ДРУЗІ” Везуть з театру декорації Старі, совітські – на смітник. Рабів шалені демонстрації, Де сміхом сяє кожен лик. Вождів портрети і […]...
4. “Золототканні шати в панни…” Золототканні шати в панни, золотообідні ридвани, соломою їй мостять шлях, і ходять коні в постолах. У панни Ганни серце з […]...
5. СМІХ На вулиці – я чую крізь вікно – сміється жінка штучним сміхом. Мабуть їй сумно, але жінка хоче, щоб їй […]...
6. Твій безголосий крик твій безголосий крик порву на кусники квітів з засушених пелюсток сплету вінок якого ні тобі ні мені не донести до […]...
7. “Зацвіла черемха у саду…” Зацвіла черемха у саду, На вітрах травневих закипіла. Я грудьми до неї припаду: Як її сестра моя любила! Струсять віти […]...
8. МАРНОТРАТНИЙ ГІМН І зір розтратниця – зла ніч і день сліпучий розтратно твореним і нищеним багатством… Чергою явищ неповторних в світу кручі […]...
9. “Дістатися б до повені добра…” Дістатися б до повені добра, розлити б радість яблуневим цвітом – і впасти на ту стежечку, котра веде до тебе […]...
10. “Душа обважніла, як жорна…” Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого. Земля благодатна і чорна До решти знеснлила ноги. І от її […]...
11. КАПЛИЧКА ХРИСТОВОГО СЕРЦЯ В ПУСТЕЛІ Для Портінарі На південь ідуть каравани. Піски, як біблійні полотна, Згорнули життя. Зосталось каміння без тіні й легенди про барви. […]...
12. “PAGLIAZZO” Чому уста твої тремтять нервозно, Чому скажений жаль глядить з-за вій? Гей, хто б в життю так все приймав серйозно., […]...
13. “Між юрбою дріб’язково-сірою…” Між юрбою дріб’язково-сірою, Як качками на брудній воді, Мов лебеді, летючи із вирію, Впали Юрієві джури молоді. ……………………………….. Відгортайте соняшні […]...
14. СИВА МЕЛОДІЯ Годинник віку цокає-вицокує, і на душі уже година пізня. У спомини тополею високою з-за обрію приходить рідна пісня. Блукала рідна […]...
15. “Я мрію про щастя жадане…” Я мрію про щастя жадане, Коли з верховіть навесні Ти вродив, дніпровий каштане, Пречисту пелюстку мені. У теплій долоні крізь […]...
16. САСКАЧЕВАНКА. Романс Я зустрінув тебе у блакитнім гаю. Ти зривала у кошик малину. Вітерець колихав білу сукню твою, Обіймаючи стан тополиний. Чудодійно […]...
17. “Легкою млою свіжих вечорів…” Легкою млою свіжих вечорів І порохами обважнілих черед – Яке це щастя, вибрівши з вітрів, Томити втоми ворохобний веред! Коли […]...
18. 13. МЕТЕОР “Де батьківщина, де твоя, скажи. Якої син планети чи комети, які твій лет міжсвітний має мети, де перед мандрами давніш […]...
19. ЗРАДА АНГЕЛА Втомились плечі від незручних крил, таких, як на старих дереворитах. В куточках уст усмішка сибарита і на сандалях тротуарів пил. […]...
20. “…звільна плавно від волосся…” …звільна плавно від волосся починається плече потім крісло потім босі ноги в кріслі потім ще… потім я – живий і […]...
21. БРАТОВА ПІСНЯ В АМЕРИЦІ Якби хто сказав у повоєнні роки, Глянувши на пуцьвірка з голодного яру, Що його пісню слухатимуть Нью-Йорки, Сміху було б, […]...
22. РОЖА (З чеського) Ой ти, рожо червоненька, Зацвіла собі раненько: Зацвіла та, бідна, змерзла, Як ізмерзла – поблідніла, Поблідніла, та й змарніла, А […]...
23. ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! […]...
24. БАЛЯДА ПРО ДАФНУ, ЩО СТАЛА БУЗКОМ Л. К. Мої стежки просякнули землю: Я стала. Мова синицею відлетіла. Засліпило золотобанне свято. За мною шаліло сонце З руками […]...
25. ПОВІТРЯНИЙ ЗМІЙ Давно, ще хлопчиком, повітряного змія Пустив я в небеса, і, злинувши в блакить, Він загубився, зник, немов дитяча мрія, Що […]...
26. НАД МОРЕМ Скелястий берег, спокій, забуття, Печери, гроти, голубі затони, Вітрил і хвиль безжурні перегони, Небес і вод заобрійне злиття. Бентежне, щемне, […]...
27. ПРИТЧА ПРО ВІДОМОГО БРЕХУНА Й МУДРОГО ЧАКЛУНА В телевізорі – художній свист, Виступає знаний кар’єрист. Словеса, немов павук, снує, Вчить, щоб одягтись у “своє”. Вихваляє добрі гумаки, […]...
28. “…і знову ти прийдеш…” …і знову ти прийдеш така тендітна як дівчинка-стеблинка вдихну терпкий цей аромат життя губами торкнусь троянди пелюсток едему сад затьохкає […]...
29. 02. ПЕРШИЙ СНІГ Осінь переїхала по полі возом золотим. Понад кучугури кучерява мряка – срібний дим. Сонце з батогом проміння вогняний погонич. Навпростець […]...
30. 02. ОРЕЛ І ЛІТАК Орел, король просторів, вдаль летів, над полову мідь піль, синь моря лав, над опар хмар шлях крил його дрижав. Враз […]...
31. ДЗВІНКА ступаю по брості по чорнобривцях дзвеню сміхом лукавим від брів лукастих – крил гірської вірлиці – кришаться мідяні бартки місяць […]...
32. “Дванадцять видів плеканих квіток…” Дванадцять видів плеканих квіток У парку в Мехіко саджають люди, Аби ввесь рік позмінно, без облуди, Ловили очі радість пелюсток. […]...
33. “Краса й любов – як ранішня роса…” Краса й любов – як ранішня роса, Що навмання освіжує левади. Та тільки сонце вийде в небеса – Зникає все, […]...
34. ЧУДНИЙ ШКОЛЯР Двох онуків дід старий Посадив на руки Та й розказує казки. Слухають онуки. Раптом меншенький спитав: – А скажіть, дідусю, […]...
35. “Я сотворив тебе зі Слова…” Я сотворив тебе зі Слова, з пелюсток маку і роси, аби криниця яворова твоєї бралася яси. Я сотворив тебе з […]...
36. КОВЗАНИ Гей, тріскає кріпка, бадьора зимова погода, на лижвах грає блиск, мов на ножів сталевім вістрі, веселість лускає в лискучих, льодових […]...
37. “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
38. ТАЙНА ВЕЧЕРЯ “…Ось хліб і вино. Споживайте – це тіло моє. Прийміть і пийте – це кров моя”. (Євхаристія) “Сідайте, браття, мирно […]...
39. ТОСТ Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, – Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях […]...
40. ШПАЛИ Соснові лежні? Ні – потоки! З залізним громом на крилі, Вони біжать у світ широкий Із української землі. І, довгу […]...