Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Як срібно скрізь! Куди не кинь…”

Як срібно скрізь! Куди не кинь,
Усе виблискує, іскриться…
Як чисто може засвітиться
Земне в небесну голубінь!

Душа окрилена, окріпла:
“Кому хвалу свою пошлю?!”
Не день в саду моїм, а шлюб
Блакиті ясної і срібла.

1925

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

“Як срібно скрізь! Куди не кинь…” - СТЕФАНОВИЧ ОЛЕКСА
«