З ГОТФРІДА БЕННА

Related posts:

1. “Знаю, мій Друже, Ви зобов’язані…” Знаю, мій Друже, ви зобов’язані Пасти далекі череди Розсіяних островів, І робите це запопадливо В домі Ваших знайомих. Напевно в […]...
2. ГРОБИ УНУКІВ Це тут були гроби моїх унуків, де ми з тобою, мила, лежимо, а я тобі – любовник молодий. У синіх […]...
3. Дівчина знає м’ясо зійшло з води дівчина знає м’ясо зійшло з води холод зайнявся за нами і вкрився бризом холод як пава кигиче устань і йди […]...
4. “Найтонша ватра не згаса…” Найтонша ватра не згаса під небесами, немов тримає небеса у тьмі над нами лише вона. Одним одна. Тому й тримає. […]...
5. “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
6. ПАЛІНДРОМОН, ч. 6 Дар зол-букетів сховав у сап і вокал. Рубікон і взутому не здолати. Вихор тни. Надибав засіб: дівок волів уникати. Мита […]...
7. ОБРАНЦІ Пальмо, ти соняшне колесо! Нам літо часом дарує Довершення в амариліс. Рука на амоніті Відчує холод сторіч У формі йонійських […]...
8. “Тужу, як якша, в’яну за тобою…” Дружині Вірі Тужу, як якша, в’яну за тобою! Молюсь до Ками, щоб гінкий бургун Пригнав до мене буйною грозою Рахманну […]...
9. “Спрага прагнення вічності…” Спрага прагнення вічності запеклась на людських устах, і минущий, я – вірю в яскраве безсмертя! Черепашачий рід, чи трьохсотлітній птах […]...
10. “В небі над полями…” В небі над полями – Райдуга-дуга… Я люблю тебе з громами, Із весняними дощами, Із гаями, Солов’ями, Голубими вечорами, З […]...
11. “На кого залишили ви мене…” Пам’яті Івана Пономаренка і Миколи Кучеренка На кого залишили ви мене, Мої найкращі друзі-побратими? Невже набридло вам життя земне, Що […]...
12. “сонна осінь з голубами янголів…” сонна осінь з голубами янголів. щось воно на денці тік то так. я б тобі повірив би та я б […]...
13. “Не чіпай наші сиві минулі тривоги…” Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі […]...
14. РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...
15. За оводом терпне самотній сумний рамадан за оводом терпне самотній сумний рамадан уже осипається мерва з чернечої брами віддам тобі перстень і палець а сніг не […]...
16. XXXIX. “Крізь сон…” Крізь сон чую твою присутність біля себе. Не знаю, чи це сльози, чи цілунки, теплими краплями падають на моє лице....
17. “Двори ті споришами заросли…” Двори ті споришами заросли, В них сироти-хати – безмовні пустки, Тини опали, сивий смуток слив, І спогад в горлі здушує, […]...
18. “за овидом терпне самотній сумний рамадан…” за овидом терпне самотній сумний рамадан уже осипається мерва з черченої брами віддам тобі перстень і палець а сніг не […]...
19. “Слухай! Клянуся: орлинії крила…” Слухай! Клянуся: орлинії крила Розпущу ще раз і злину горою; Ше розжариться в грудях моїх сила, На лет зірвуся… Лиш […]...
20. ПОВСТАНКА Я нишком прокралася з хати. Вернула мене з-за воріт, Щоб хрестик на грудях припняти. Світало над нами вгорі. “Дасть Бог, […]...
21. “І я не я, і ти мені не ти…” І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля. Десь грає ніч на скринці самоти. Десь […]...
22. “Не схиляйтеся, стебельця…” Не схиляйтеся, стебельця, серед спілих піль! Розливайся, пісне серця, виливай свій біль! Грайте, дзвони великодні, в цей великий день! Хоч […]...
23. СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ Смішить моїх друзів наколка моя… Людиною ставши старою, Я всім простягаю коротке ім’я І серце, пробите стрілою. Ой що я […]...
24. ДЕВОНШИРСЬКА ДІВЧИНА Куди ти йдеш, девонширське дівча? І чим твій наповнено кошик? Чи можна, кохана – як свіжа сметана, – Надпити вершків […]...
25. НАД КОЛИСКОЮ Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. А я, […]...
26. МІСЯЧНА СОНАТА Часом, як смерк розстелить сірі крила І довгі дні стануть западати, Ти в дім приходиш, моя ясна, біла, І крізь […]...
27. ФАТА-МОРГАНА Люба панно, дайте руку… Перед нами царство мрій, Царство соняшних надій, Фарб і образів і звуку!.. Люба панно, дайте руку. […]...
28. МОЄМУ МОРЮ Прийшла моя пора тебе зустріти, Ступить на твій клекочучий поріг! Відмічений суворим правом жити, – З тобою розминутись я не […]...
29. “Вечорами, коли спить село…” Вечорами, коли спить село І віє з лугу щемним духом м’яти, Виходим з батьком, як колись було, На тепле сіно […]...
30. “Спадала вниз оголена вода…” Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась […]...
31. ПРОВИНА ПЕРЕД ВСЕСВІТОМ З тобою разом народилось Слово, Якому слід звучати на вітрах І проростати правдою в дворах, Та ти побачив: люди, наче […]...
32. “І як-то інший любить – не скажу…” І як-то інший любить – не скажу. Я вмію лиш по-своєму любити, По-своєму радію і тужу, Мій світ увесь тобою […]...
33. МОЛИТВА Маріє, квітко мудрого Єгови, Клонюсь тобі до тих смаглявих ніг, Що не топтали український сніг, Молюсь тобі, обличчя горіхове. Ти, […]...
34. “Як срібно скрізь! Куди не кинь…” Як срібно скрізь! Куди не кинь, Усе виблискує, іскриться… Як чисто може засвітиться Земне в небесну голубінь! Душа окрилена, окріпла: […]...
35. XXXVII. “Неначе вітер у волоссі…” Неначе вітер у волоссі, в моїх устах твоє ім’я. Прозорою водою повіки на очах. Душа, як сонце у воді, в […]...
36. Не возводять ні мости, ні вежі Не возводять ні мости, ні вежі псальмопівчі. Як тобі меж ними? Доторкає до волосся вечір язиком вологим і незримим. Дівчинко, […]...
37. ПЕРЕДОСІННЄ Щербиться, лункішає капіж, прояснена просвічує калина, і що не крапля – пада срібний гріш, і що не слово – з […]...
38. “Що з нами трапилось?..” Що з нами трапилось? Дощу не помічаю… Куди ж ми квапимось? У далечінь безкраю… У грудях сміх; Дзвенять лункі колеса, […]...
39. ТУНГУНСЬКИЙ БОГ Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева! Я ж вороною пір’їнкою вуса тобі малював! Я ж тобі, боже, […]...
40. “Власні смутки, власні болі…” Власні смутки, власні болі В пісню переллю, І розвію ген по полі Думоньку мою. Там вітрець її посіє В полі […]...