Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДЕВОНШИРСЬКА ДІВЧИНА

Куди ти йдеш, девонширське дівча?
І чим твій наповнено кошик?
Чи можна, кохана – як свіжа сметана, –
Надпити вершків хороших?

Я квіти люблю, і люблю дівчат,
А їхні вершки – кохаю!
О, як за дверима, чужими незримий,
Ловив би цілунки без краю!

Мене зневажати? За що? Люблю
Долини твої й корови.
О, як на леваді з тобою в розраді
Я слухав би серць розмови!

Я б кошик поставив у тінь під вербу,
Шепнув би тобі щось на вушко.
І там на стокротках в обіймах коротких
Знайшли б ми зелену подушку!

1818

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ДЕВОНШИРСЬКА ДІВЧИНА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)