ДВА
Вони встають живими у словах:
“Смієшся ти, а я ридаю, друже”.
Як ти у них, ніхто, вкраїнська душе,
Так не сміявсь, не плакав у віках!
З того плачу котився небом жах,
Того сміху і пекло не заглуше…
Їх два було, чиє ширяння – дуже,
Чиє крило – напруга і розмах.
Та рід й земля, що праведно-суворі,
Лиш одного взяли у вартові:
Нехай згучить в чужинному соборі:
“Не мертві будьте, душі, а живі”, –
Нам із-над круч рокоче, “Заповіте”,
Твоє “вставайте, кайдани порвіте!”.
Прага, 1938
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
- “Слова, що прості і суворі…” Слова, що прості і суворі, Як велич того Різдва, Що нас у горінні, не горі, Порвало і ще порива. Товаришу […]...
- “Повсідались біля ватри…” Повсідались біля ватри, Сушим одяг, грієм ноги І уточнюєм на завтра В чабанів стежки-дороги. А вони ж – немов опришки, […]...
- УВ’ЯЗНЕНІ МАКИ Розквітнув мак на табірній землі. В людей, котрі до жартів неохочі, Розгладжувались зморшки на чолі І веселішали суворі очі. Цим […]...
- “Може, я на морському родючому дні…” Може, я на морському родючому дні Серед трав і серпів Народилася в серпні. Було ж море в Карпатах в непам’ятні […]...
- МОЇ ФЕРМОПІЛИ Після Гурбів (найбільші бої повстанців з енкаведистами) Я із загоном у кількасот віршів вламувався крізь неприступні стіни сірого будинку на […]...
- 2. ПРОЛОГ Нехай за обрій нас дороги зовуть, ведуть, на крилах мчать – але на батьківські пороги судилось нам із них вертать… […]...
- ОТНОШЕНИЕ К БАРЫШНЕ Этот вечер решал – не в любовники выйти ль нам?- темно, никто не увидит нас. Я наклонился действительно, и действительно […]...
- ІСПИТ + Тільки що почали ми землю любить, взяли Заступа в руки, холоші закачали… – – ради бога, манжети надіньте, що-небудь […]...
- ТРИКУТНИКИ РЕЧЕЙ Вони синьо-гострі, аж зубчик дістає до зубчика. Але лопати досить, щоб скопати їх і відчути, як пахне лезо, з одного […]...
- НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф,- Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В похмурих […]...
- “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
- “В мені блукають дивні струми…” В мені блукають дивні струми, І вічність блискавкою б’є У серце збуджене моє, І палять мозок болі-думи. Чиї вони і […]...
- У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! […]...
- “Як душа до душі заговоре…” Як душа до душі заговоре Про далекий і страчений рай, То здригаються скелі і гори, І змовкає журливий ручай. Вони […]...
- IV. “Пригадаю усе до слова…” Пригадаю усе до слова, До зідхання згадаю все, І мене – в недосяжне – знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, […]...
- “Дванадцять літ крівавилась земля…” Дванадцять літ крівавилась земля І сціпеніла, ствердла на каміння. І застелило спалені поля Непокориме покоління. До перс заклятих, просячи тепла, […]...
- КОЛИ РЕЧІ РОЗКРИВАЮТЬСЯ Коли речі раптом розкриваються в себе на всю свою незглибимість я заплющую очі і притискаю до тіла руки – я […]...
- ПІСНЯ ПРО КОМСОМОЛЬЦІВ Сплять під зорями хлопці в полях, там, де вітер густий і полинний. Їм сімнадцять! – берези шумлять. Їм сімнадцять! – […]...
- “Зелені тіні по душі майнули…” Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, […]...
- СОНЕТИ I Я не Петрарка – ти ж нова Лаура, Ти, може, краща, ніж вона була, Ти грації сама ще додала […]...
- З ОДНОГО ДЕРЕВА З одного дерева хлібна лопата й хрест, З одного дерева труна й колиска, Одна природа та інший долі жест І […]...
- “вбивати правильно не так…” вбивати правильно не так: землі коричнева п’ята – по горло в краплених полях задикувалася земля… слова однакові – згадай, проказа […]...
- “Є в мене мати, вірна є дружина…” Є в мене мати, вірна є дружина, Є рідний дім, земля і мій народ, Є хліб і сіль, і над […]...
- ПЕРЕД ГОГОЛЕВИМ ЧЕСТЕНЕМ Пророк пророкові приносить оправданнє, Мудрець премудрого вітає по заслузі: Так і поезії божественне диханнє Вшановує поет, і муза другій музі […]...
- БОЖЕСТВА (З В. Г. Мервіна) Колись товпилися на порозі смертности Та не були обрані Немає свободи такої як їхня Тих що […]...
- ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА. 1773 зображення пилу стоїчно нагадує пил: це майже потреба – приречену землю топтати. окраїна листя така ідилійно картата, аж місце розплати […]...
- ГАЙДАМАКИ (Передмова) По мові – передмова. Можна і без неї, так ось бачте що: все, що я бачив надрукованого,- тілько бачив, а […]...
- ГЕТЬ СУМНІВИ! І Плазують чорнії сумніви, Розбийся ж, хмаро навісна! Нехай цвіте весна, нехай гуркочуть зливи, нехай напружені тятиви влучають в морок […]...
- “У присмеркові доброї дібровості…” У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня. Киреї хмар на плечах […]...
- КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ Козацькі могили. Загрузлі хрести по плечі у землю просохлу. Віки надягнули на камінь простий папахи зеленого моху. Що сниться вам, […]...
- “Сумні без батька двоє діток цих…” Сумні без батька двоє діток цих. На пагорбах, на вицвілім стернищі Одна пасе козу, друге пасе корову, А мати із […]...
- ПСИ ЮРІЯ ЗМІЄБОРЦЯ Ми закопувались доти, доки нас не спинили джерела. А потім прийшли дерева і стали над нами. А потім прийшли пси […]...
- “семимильні провини безсилі як крони дерев…” семимильні провини безсилі як крони дерев їм замало повітря аби не зурочити простір ти тікав не від них а від […]...
- СУПОКІЙ Вечірня мла налляла із вікна мені в кімнату сутінки холодні: все стало сірим – стіни, стіл, вазони і звук струни, […]...
- “Мистецтва радісна принада…” Мистецтва радісна принада, Його прилюбної хвали Ласкавий клич, могутня влада Мене світами повели. Вони роздмуханому зору З’явили праведну красу, Оздобний […]...
- “Если б водка была на одного” Если б водка была на одного – Как чудесно бы было! Но всегда покурить – на двоих, Но всегда распивать […]...
- КРИТИКИ Їх, епіграмо, омини. Нехай во здравії вони живуть: у них важка печать – вивчати нас і нас повчать… 1973, липень...
- БУДЬ ЗДОРОВА! Будь здорова, Чорногоро! Вже вовік тя покидаю!.. Муть в трембіту браття грати, Я вже з ними не заграю. Бо заграють […]...
- ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки – чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона […]...