У синім безгомінні
У синім безгомінні
задуми скрізь печать.
Мелодії осінні
в душі моїй звучать.
А листя веремія
несе свою печаль.
На чорному коні я
в блакитну лину даль.
Кінь жовті трави хрума,
а путь – немов змія.
Цей кінь – моя задума,
цей кінь – журба моя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Спалахнув день синім-синім спектром…” Спалахнув день синім-синім спектром, Сині вітри шугають, мов шуліки. Билинний дуб над дубленим проспектом Тримає сонце на сухому лікті. І […]...
- Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові […]...
- НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...
- “У безгомінні раптом подало…” У безгомінні раптом подало Свій голосок несмілий джерело. За сотню кроків розлилась ріка – Воно ж в сухій долинці витіка. […]...
- “синієш синім плачеш босим…” синієш синім плачеш босим дітей годуєш волохатих допоки братися за розум на припічку чужої хати мирόм казали – так і […]...
- Синієш синім плачеш босим синієш синім плачеш босим дітей годуєш волохатих допоки братися за розум на припічку чужої хати миром казали – так і […]...
- “Під синім небом, над ясним колосся…” Т. Г. Масенкові Під синім небом, над ясним колосся” Серед степів, де грала ковила, Де щастя й горе водночас велося, […]...
- N. N. (“Сонце заходить, гори чорніють…”) Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся… і серцем лину В темний […]...
- Не зимою не синім виляском не зимою не синім виляском сином виразки крони й кореня перестрибнути або вирости місце каменя місце комина обриваючи тіні липові […]...
- СИНІ ТРАВИ Сині трави, даль кармінна. Ріки в тумані. В сяйві мрійному долини І огні, огні. Там мій дім і та шипшина, […]...
- Блукає осінь. Безгомінням Блукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить. Вона мете сумні […]...
- ГОМІН Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви, А над полем все заграви, Пожовтіли буйні трави. Станьмо, хлопці, при […]...
- МАЗЕПА VI Кого це кінь несе у полі З скаженим тупотом у синь? І за конем у далі голі Між довгих трав […]...
- “Сняться ниви – гривасті коні…” Сняться ниви – гривасті коні! Крізь гарячий сухий туман Коливають вітрів погоні Жовтополий безмежний лан. Житнім хлібом, гречаним медом Духмяніє […]...
- ЗМІЯ Змія рослинна й кущувата, змія покручена й слизька, мов мокра палиця картата, співає хлопцеві в руках. Змія, мов рожа, гребеняста […]...
- “Дорога в стежку перейшла…” Дорога в стежку перейшла І стала вже самим міжтрав’ям… І степ – немов суцільний шлях, Шумкий і зелен-кучерявий. І трави […]...
- ДО ЛИТВИ І Лину на крилах зозулі… Наді мною пташина дорога – Чумацький Шлях. Лину – душа завмирає. І піді мною дорога […]...
- ЧАРКИ Зелений ясень, серп і коні. прилипнув хлопець до вікна. В чарки сріблисті і червоні поналивалася весна. І хочеться хлопчині конче […]...
- СЛОВО О ПОЛКУ Масивні коні, п’яні коні Мотуззя рвали, пруги шлей… Тягли в проклятім перегоні Тупі потвори батарей. Услід подоланій колоні Тьма волочила […]...
- БАБУШКЕ Я печаль твою развею, Соберу букет цветов, Постараюсь, как сумею, Написать немного слов, О рассвете ранне-синем, О весеннем соловье, Я […]...
- КОНІ Івану Драчеві Івану Драчеві Коні-гривані – блискавки! Коні булані – лиск! Коні – у небі висянім, Коні – в Парижі […]...
- “І” І вітер, що жене по руннім полі, і дощ, що жне руді хмар руна в млі, і злотий усміх зір […]...
- “Спорожнілі пляжі…” Спорожнілі пляжі, Посмутніла даль. Вицвілі пейзажі І легка печаль. Море сумовито День і ніч шумить. Проминуло літо Як єдина мить....
- “О не грози, валькіріє, мечем…” О не грози, валькіріє, мечем Понад церквами рідної Столиці, Бо не страшні вже їй, золотолицій, Імперська лють і тристалітній щем! […]...
- МАЗЕПА VIII В тривозі хан. І серце в’яне. Оксана зникла. Все дарма. Він од любові, наче п’яний… А раз нема його Оксани, […]...
- ЖОВТІ ВОДИ І Важке ядро метають пушкарі. Встають дими, породжені боями. О, судний дню! Будь справедлив над нами, Даруй відвагу радісній порі. […]...
- З КОЛЬОРІВ ОСЕНІ Жовті яблука осені Розкочуються по землі. Чи хтось поза садом голосить, Чи вітер летить з полів?.. Жовті яблука осені – […]...
- РОМАНТИЧНЕ ІНТЕРМЕЦО Д. Тендюку Я родивсь безнадійним романтиком – Дон Кіхот у масштабі села… А любов моя з синім бантом До практичнішого […]...
- ОЙ ЛЮЛІ, СМУТКУ! Он люлі, люлі, химерний смутку! Шепоче вільха і верболіз; Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Ой люлі, люлі, […]...
- У ПЛЯШЕВІЙ Під містечком Берестечком Глибокі могили. Тут ляхи і козаченьки Вічним сном спочили. Понад ними підвелися Буйні трави й квіти, І […]...
- ДРОЖАННЄ ДУШІ Так ходила по алеї, та займати я не міг! Чистий ангел-білосніг!.. Млів я, дивлячись на неї, плили сльози з віч […]...
- ПРОЩАННЯ Вже літо латашів назолотило, І поставали на каштан свічки; Мій слід розвіють трави синім пилом, Погнуться вслід берези, мов стрічки, […]...
- МЕРАНІ З Ніколоза Бараташвілі Без дороги-сліду мчить мене Мерані, Сивий ворон карлика в чорному тумані. Мчи ж мене, Мерані, в чорному […]...
- “Витерпіти треба…” Витерпіти треба, Щоб там не було – Перебиті ребра, Зламане крило… Пережити треба Скруту і печаль, За похмурим небом Багряніє […]...
- ВУЛИЦЯ МАЛИШКА В тому місці, де любив Малишко Слухать солов’їв з дніпрових круч, Вулиця – немов посмертна книжка З строфами будинків одноруч. […]...
- “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
- “О пів на шосту, ввечері, в селі…” О пів на шосту, ввечері, в селі, коли сніги ряхтять так, як ряхтять жар-птиці, і сонце догоря, неначе колісниця, у […]...
- Похід Ігоря на арабів і персів По пустелі дикій, голій, По розпалених пісках Військо Ігоря ступає І грізній зброї, в шоломах. З голови до ніг закуте […]...
- (КОЛО) Місто немов сузір’я. Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів, від яких не лишилося й каменя!.. І хто нам […]...
- ДОЩ Не дощ, – а кінь. Гнуздечки брязкотять, То чалий кінь Чвалає темним містом І гречно клонить голову додолу, То сонний […]...