ЖОЛУДЬ
М. Миколаєнкові
Затихла нагло буря степова –
І дуб, навпіл розчахнутий вітрами,
Поник на кручу, краяну ярами,
Де вже лежала хворощ нежива.
Мовчить і сохне, хмарам не співа
Гіллястий велет голими верхами.
На доріжки, що поросли тернами,
Не пошепоче різьблена листва.
Та перед смертю він закинув жолудь
На низькодолля у прадавній пил –
І буйна парість перегнала волоть!
Гудуть негоди, гнеться крутосхил.
А він, праправнук, вигнавши гібрида,
Наздоганяє предка-круговида.
На Гурівській горі, 1991.
(3 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Якщо в дитинстві схибив, прій на старість…” Якщо в дитинстві схибив, прій на старість І на переступи на нарікай, Бо що було б, якби, поклавши край Минулим […]...
- “Підкрадається тихо старість…” Підкрадається тихо старість, Хитромудра яга-злодюга, Погойдавши безсмертя парість, Поманивши: “Замовкне туга! І ти зайдеш у храм високий, Де немає ні […]...
- КРІЗЬ СМЕРТЬ Їм північні вітри гудуть, Їм сніги замітають путь, А вони ідуть без упину, А вони без спочину йдуть. Їм шати […]...
- … Я ВУЗЛИКОМ РУКИ СВОЇ … Я ВУЗЛИКОМ РУКИ СВОЇ на тобі пов’яжу отак перед смертю в хустинку зав’язують долю…...
- НА СМЕРТЬ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША Рукою водив перед смертю, писав у повітрі усе, що колись дописати не встиг, не зумів. Писання те потім злилося з […]...
- ВЕЧІР Пливуть терни широкими степами, Зовучи птаха на нічний постій, Де буде сон у тіні молодій Морити очі тихими верхами. В […]...
- ПРИЛЮБНИЙ МАНДРІВНИК (Розділи з поеми) *** Юне і старе Не знаходять згоди. Юність – буйна втіха. Старість – мудрий стрим. Юність – гожий ранок. Старість […]...
- “О вежі Віндзору, мій гордий дух…” О вежі Віндзору, мій гордий дух, Немов дитя, смиряться перед вами, Коли ступаю зваглими валами І входжу в лицарства прадавній […]...
- КАЯТТЯ Перед смертю хотіла мати Щось важливе мені сказати. Я далеко від неї був – Слів останніх її не чув. І […]...
- “У СОНЯШНИХ ГАЛЯВИН ТИШІ…” У соняшних галявин тиші Осіння править благодать, Прудкі бурундуки чутніше Опалим листям шарудять. Я до сухого шарудіння, Завмерши, прислухаюсь мить, […]...
- “Страшно зустріти смерть…” Страшно зустріти смерть. Страшно – не будьмо лукаві, В славі там чи в неславі – Страшно зустріти смерть. Страшно безсило-малим […]...
- “Хай би гнив я в сирій землі…” Хай би гнив я в сирій землі, Наситивши коріння клена, Щоб шуміла в блакитній млі Снаговита листва зелена. Знала б […]...
- “Дитинство в юність лунко переходить…” Дитинство в юність лунко переходить, Немов галайстра дієслівних рим. Вона – як вихор – над буттям старим Споконвіків звитяжно верховодить. […]...
- “Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...
- БЕЗСМЕРТНЕ Упало світло лихтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі дивним сміхом. І мабуть кожен […]...
- ДУЕТ МАЗЕПИ Й МОТРІ (Мазепа одночасно з Мотрею) Коли тебе, малу перлину, Я до хреста в руках тримав, – Церковний спів лунав і линув […]...
- “Жабиний хор не дасть собі спокою…” Жабиний хор не дасть собі спокою, Стави дзвенять, стави дзвенять – гудуть: Не комишем вони, не осокою, – Позаростали струнами, […]...
- “Шануймо кельтів за прадавній Стир…” А. Власенко-Бойцун Шануймо кельтів за прадавній Стир І таврів за Дунай, Дніпро й Дністер, Таємні назви і Дінця, і Дону! […]...
- ЩАСЛИВА БАЙДУЖІСТЬ Вночі, в сумному грудні, Радіють дерева: Свої гілки славутні Покинула листва. Тоді вітри юрмисті Не дмуть сльотою в листя І […]...
- ОСІНЬ Така золота, що нема зупину. Така буйна – нема вороття. В останніх коників, що завтра загинуть. Вчуся ставленню до життя. […]...
- “Хрещатий меч на красному щиті…” Хрещатий меч на красному щиті, Блиск панцера й звитяга заборола Через віки, як мудрість ясночола, Мене в труднім наснажують житті. […]...
- ПАМ’ЯТІ ВАДИМА ДОБРОЛІЖА Прощай, посвяті відданий Вадиме! Твою далеку потойбічну путь Нехай троянди цвітом обів’ють, Коли сурма архангельська густиме. Мистецтво рук, жагою невситиме, […]...
- ПОЕТОВІ В собі ти знищив рожі кущ дощенту. Ти вже не є – метелики, нашпилені на плюш. Душа твоя – паперу […]...
- ЛУК’ЯНЕНКО Серед чернигівських січовиків Тебе, гінкого підлітка, не знали. Та їхній порив, краючи навали, Сягнув мети, достойної вінків. І, наче мудре […]...
- СТОКГОЛЬМ Чарівна саго, на суворих водах, Що тир корони в небо підняла! Тобі скоряється полярна мла, Коли почує золотий твій подих. […]...
- КАРПАТСЬКІ СІЧОВИКИ То не лист осінній за водою По широкій Тисі проплива, – Багрянить за хвилею крутою Підкарпатська буйна голова. Бились хлопці […]...
- Чтоб вновь, как некогда Чтоб вновь, как некогда, Земля – казалась нам. Чтобы под веками Свершались замыслы. Чтобы монетами Чудес – не чваниться! Чтобы […]...
- “І вигорне хмурий обірй…” І вигорне хмурий обрій Не храми – гори костей, І буде в господі добрій Братання лютих людей. Розкриються нагло очі, […]...
- ДОНЕЦЬКИЙ ВІРШ Л. Талалаєві В гранітний берег хвилі б’є Міус, гудуть, гудуть невтомні естакади, глибинно й дужо дихає Донбас, цвітуть в Донецьку […]...
- “Все бурхливіші крила негоди…” Все бурхливіші крила негоди, І тривожніший все я, ждучи: Вік героїв величний надходить, І щоночі на небі мечі. І щоночі […]...
- “Ти виходила з моря гола…” Ти виходила з моря гола, Нікого ж не було надовкола, Тільки явір стояв на скелі, І дивився, немов Ботічеллі, На […]...
- “В огненний захід і в світанки сині…” Могутній дубе, я твій жолудь! Педер Хузангай В огненний захід і в світанки сині Через долини і круті горби Ідуть, […]...
- “Люблю поетів з їх вогнем в очах…” Люблю поетів з їх вогнем в очах, Що пишуть серцем на папері мертвім, Люблю отих невтолених прочан В молитві їх, […]...
- МОГИЛА ПРЕДКІВ Тут, біля давньої церковці, Де святили на Спаса маківки й калину У дзбанах, поливаних склицею, Стоїть могила моїх предків. Кована […]...
- “Не раз, бувало, думав я про смерть…” Не раз, бувало думав я про смерть, Не про страшне і непідкупне жниво, І не про те, як мовиться правдиво, […]...
- СВЯТО Нарешті вийшла з пуп’янків листва, Ростуть чеченські прапори зелені; Москва (бійці в гарячці та в гангрені) Жде гостей на травневі […]...
- “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
- ДМИ, ДМИ, ЗИМОВИЙ ВІТРЕ! (Із п’єси “Як вам це подобається?”) Дми, дми, зимовий вітре! Людську невдячність витри. За неї кращий ти! Твої незримі зуби Не шлють такої згуби, Хоч ти […]...
- СТАЛІН Твоє ім’я, як сурми срібний звук, В борні за день завжди ти перед нами. Тебе до зір знесли мільйони рук, […]...
- “Дерева ще стоять зелені…” Дерева ще стоять зелені, А дні погожі і ясні. Та не такі уже натхненні Пташині щебети-пісні. Притишились у ріках води, […]...