Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Як догнали його на полі…”

Як догнали його на полі, –
Крикнув гончий: “Агій, поганий!”
Батоги – на рамена голі,
Кольки терну – в гарячі рани.

Що ж він думав, визнавець Яра,
Умираючи в сяйві сонця?
Чи гриміли громи, мов кара:
“Вирятовуте оборонця!”

Розметавши брунатні руки
І духмяний безкрай обнявши,
Він у звабі земної злуки
Святовитно затих назавше.

Ти вергаєш, первинна ноче,
На століття потік злочинний.
Братовбивча війна двигоче,
І не видно її кончини.

1947

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

“Як догнали його на полі…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)
 »