“Влюбляйся любов’ю сина…”
“Влюбляйся любов’ю сина
В цей прапор – у зорі й смуги,
В цю землю, яка єдина
Забрала тебе з наруги.
Забудь зловорожі орди –
Чи ж мало тобі неслави?
І стань під машин акорди
Нової співцем держави!” –
Так мудрий, холодний розум
Наказує владно слову,
А серце, чуже погрозам,
Первинну вчуває мову:
Його, як снаги загара,
Як блиски грози важкої,
Бунтує відомсти кара
І в снах не дає спокою.
Йому крутояр дубовий,
Могили та рідні ріки
Своєї влили любови,
О земле моя, навіки!
Філадельфія, 1950.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ПАМ’ЯТІ ДЖОНА КІТСА Ми вдвох страждали в Едмонтоні: В британськім ти, в канадськім я. На водах писане ім’я Родило блиски ніжнотонні. Не гордим […]...
- ДОЧЕКАЛАСЬ МАТИ СИНА Дочекалась мати сина, Повернувся з війська: Гімнастерка, шинелина, Виправка армійська. Зустрічала вся родина, Щедро частувала. Голуба і мирна днина За […]...
- ДОСАДА Душі досада грізно брови хмурить. Прошу прощення в доброго Христа, Що не пізнав раніш його премудрість – Високу й чисту, […]...
- “Ріка в надійні входить береги…” Ріка в надійні входить береги. А як бундючно пінились потоки! Дзвінкі від буйства, сповнені снаги, Глушили світ, безмежний і високий. […]...
- 15. Над тобою і учнями Сина Над тобою і учнями Сина зависли вогненні скрипки, і музичною стала земля: за смичком – усі крони тепер. Проща хмар […]...
- “Карпатський ліс прийняв мене – як сина…” Карпатський ліс прийняв мене – як сина, Сховав у рідний затишок смерек,- І щось у горлі стало поперек, Болить у […]...
- Зрящи сина, поносной смерти [о]сужденна Зрящи сина, поносной смерти [о]сужденна, От ближних и знаемых весьма оставленна, Зрящи сына своего в ланиты біема, По лицу ругаема […]...
- Про мову точаться розмови Про мову точаться розмови. То трохи вщухнуть, то iзнов. Щоб не любити рiдне слово – Такого свiт iще не знав. […]...
- “Акутагава…” Акутагава за десять років зумів досягти такої чистоти стилю що його можна порівняти не боячись перебільшення з пташкою яка співає […]...
- КАРА Я – українець. Знаю, це мій гріх, Бо я імперського образив бога, Прогнав його із просторів моїх, За це мене […]...
- КОНЦЕРТ ДЛЯ СКРИПКИ З ОРКЕСТРОМ Оркестр тужив і сміявся, Шаленів, вибухав і притихав до шепоту, А скрипка вела своєї. Барабани били себе в груди, Їм […]...
- “Над ліжком дитячим, над сном голубиним…” Над ліжком дитячим, над сном голубиним Витає, мов чайка, турбота твоя, Моя ти дружино, Моя ти єдина, – І радосте, […]...
- “Твоя очиця кара…” (Дописка) Твоя очиця кара – Для мене люта кара! Який жаданий надив Мене до тебе надив? Чи прохолодить лютень Гарячі […]...
- РАНОК Синові Богданові В моїм саду, де повний кущ півоній Підносить юно в лагоді червоній Травневу радість раннім небесам, На всіх […]...
- БАЙДА. Історична поема До великої покари На розпутті при дорозі Судять Байду яничари В Золотім Галатськім Розі. Суд скінчився.- Хлопці, гайда,- Мовив сам […]...
- “Моя дружино… Так, не легко…” Моя дружино… Так, не легко, Шлях нелегкий цей взагалі, І нам дорогу цю далеку Долать на спаренім крилі. Буває солодко […]...
- “На стрімчастих скелях…” На стрімчастих скелях, Де орли та хмари, Над могутнім морем, В осяйній блакиті – Гей, Там Розцвітали грози! Розцвітали грози… […]...
- НОСТАЛЬГІЯ На єдиному березі його безпросвітної, старості його заморської сива ходить вівця… А вовну її першу повезли в бесагах за море, […]...
- “Тебе вітаю, сонце стопромінне…” Оксані Лятуринській Тебе вітаю, сонце стопромінне, Моєї плоті омивальний плин, Потужна повінь, що вселадно рине І пориває до сяйних вишин. […]...
- РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
- ПОВІЛЬНО ЙДУ Повільно йду, розмірено крокую, Несу своє життя, мов бесаги жебрак, А серце все щемить, а думка все бунтує, Що все […]...
- ЖИТІЄ СВЯЩЕНИКА 1. Усяк священик має у собі малесеньку тюрму: гріхи своєї пастви туди він запроторює навік: змагаються в утробній боротьбі тюремне […]...
- “Будні мої безтурботно течуть…” Будні мої безтурботно течуть, Наче пруги океану, Сосни довкола постелю тчуть Зайді-туману. Сонце золотить брунатні бори, Хмари мережать панелі. Зором […]...
- “Дзвенять хрущі, цвітуть черешні…” Дзвенять хрущі, цвітуть черешні. Дівчата водять журавля. А вечір ловить на гнуздечку Золотогнивого коня. Стою у присмерку діброви, І думи […]...
- “Молодий весняний грім…” Молодий весняний грім, Синє його рокотання Збуджує в серці моїм Тужливе чекання, Коли вже знедолений люд, Зачувши весняні грози, Не […]...
- “Як догнали його на полі…” Як догнали його на полі, – Крикнув гончий: “Агій, поганий!” Батоги – на рамена голі, Кольки терну – в гарячі […]...
- “Як по літах життя візьмеш до рук сю книгу…” Як по літах життя візьмеш до рук сю книгу І станеш листувать стрічки тих скорбних дум, То, може, на душі […]...
- Вічними не будемо ніколи вічними не будемо ніколи мертвими не станемо навіки осінь як останню непокору збережуть поети і каліки дощ як перестояне мовчання […]...
- КАМІНЬ 1. Камінь не має вікон, він не має очей. Нашим безкровним віком тиша його тече. Він від місяця чужчий, ближчий, […]...
- “Прославмо, друзі, вогнегрив’я лева…” Прославмо, друзі, вогнегрив’я лева! Вганяє в зайд відомсти пазурі. Галичина на Замковій горі Уже не плаче, Ярославни мева. А скільки […]...
- КАЗКА Колись давно вона була одна у матері і батька. Звалася царівна. ти прийшла до мене кладкою весни, теплі стопи вигрівали […]...
- ОСЕЛЯ ГРОЗИ Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки. Підем по променю веселім, бо так, напевне, навпрошки. Легкі од […]...
- Символізми Символізми, і містифікації, і фантазії, та інше і т. д. – це чуже мені: за правду я, хоч гірка, хоч […]...
- П’ЯТЬ ВІРШІВ НА ОДНУ ТЕМУ 1. Хто має нюх втягає запах кіс і переймається лагідністю втягає віддих і його власкавлює її весна втягає запах статі […]...
- БІРЖА На біржі життя купуєш дешеві майбутнього акції та віриш, мов грач, у щастя і вперто ждеш дивіденду. Хотів би ти, […]...
- “Чому гортаєш сум, неначе книжку…” Чому гортаєш сум, неначе книжку, І дивишся у даль, котра німа? Бо вже літає гайворонням низько Й хурделицею стелиться зима? […]...
- ПАРТИЗАН Привезли, Щоб вішати, його. І зійшов він сам на поміст. І видно було його Людям далеких міст. Навшпиньки Словаччина підвелась, […]...
- АРАЛЬСЬКА НІЧ Пашить жаротою аральська ніч Понад торбами жовтої пустелі, А він німує в каторжній шинелі, З Волосожаром ставши віч-на-віч. Сумуй, душе! […]...
- 18. СЕРЦЕ ЧИСТО СОЗИДЖИ ВО МНІ Зливою квітів очисти серце моє, щоб стіни його встелялися біллю пелюстком, які під вітром з-за світу мову Твою шелестіли б. […]...
- ЩЕРБИЦЬКИЙ Напівполяк, напівхохол = москаль!” – Його спадкові промовляють гени. Доп’явши влади, виродок шалений Всеукраїнську занечистив даль. Погнавши люд на зарвища […]...