ТУГА
Не чути зозуль, нема й солов’я,
Якими дзвеніла юність моя.
Ні дуба, ні клена… Лише землі
Вклоняються лячно вбогі паплі:
Тремтять на вітрах, і в тиші тремтять,
Готові лягти під подув розп’ять.
Яка самота! До яру піду, –
Калина стоїть, немов на меду,
І жаром червоним кличе мене,
Шепоче: “Кріпися! Туга мине…”
О рідна відрадо! Я грона рву –
Вмиваю слізьми червінь степову,
Баную в душі, до серця тулю
І в Бога благаю, повний жалю:
“Дай ще раз почути Небилів мій –
Зозуль, солов’їв і бджолиний рій!”
Червона калина стала й мені
Снагою життя в чужій чужині.
Стар, 1961. На могилі І. Пилипова
(3 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...
- ТУГА Гаю мій, гаю, гаю зелененький! Вітре мій, вітре, вітре швиденький! В густому гаю листя жовтіє; Вітер гілок не колише й […]...
- БЕЗСОННЯ Один за одним ніжні звої вовни Немов на прядку плинуть. Шум дощів, Гучання бджіл, і гуркоти морів, І шепіт поля, […]...
- “Ця розкіш мисливства, ця кров на очах…” Ця розкіш мисливства, ця кров на очах, (Ті панські розваги, що дані народу), Підламані крила… І заєць скричав, Як мерзла […]...
- ДІВОЧА ТУГА Голосом горлиці серце туркоче – тремтить, як оголена гілка в гаю… О моє бідне, стурбоване серце, як зустрічаєш ти весну […]...
- “Очі розпечену магму ллють…” Очі розпечену магму ллють, Губи тремтять потворно – Сліпа та безсила лють Прийшла і взяла за горло. І став я […]...
- СРІБНА ПІСНЯ За топірцем манджає білий день, І ніч готує знов зірок макітру. Весняні труби засурмили; йде Моя весна назустріч вітру. Зостався […]...
- “Не розмежовані вітрами…” Не розмежовані вітрами, сплелись дерева понад нами. Дрімотно голуб туркотів в гущавині на самоті, і соломинки золоті ламались в’яло під […]...
- БУЗИНА Бузина – Моя чорна Калина. На дні серця лежить, Спопеліла. Тільки білий цвіт, Мов шумовиння – Не тоне....
- “Перегорю…” Перегорю, Переболю. Усі недуги пересилю. І кров’ю окроплю свої надії перестиглі. На крем’яний Чумацький Шлях по сіль розвіяну полину. Збагну, […]...
- “Що за туга?..” Що за туга? Що за дика туга, Що за нею суне туга друга, А ще слідьма, ніби із-під смерті, Суне […]...
- ТУГА ЗА МИЛОЮ Із-за гори, із-за ліса Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має?! Чи здорова, чи весела, Личко рум’яненьке, […]...
- ТУГА Оглянуся в години гожі: Дерева є, і трави є. І гори на Карпати схожі – Усе таке, та не моє. […]...
- ТУГА Ти відпливаєш, як сон, через простір; Не чути навіть плюскоту твого весла, Лише моя душа тремтить, як струни Розбитої viola […]...
- Моя туга колишеться моя туга колишеться на кучерях моря чайкою лине за вітром на обрії моє гніздо скалічене а дома ніде завжди кличе […]...
- ТУГА ЗА ЧОЛОВІКОМ З РОМАНІВКИ Там, де зливаються Висі, Мала і Велика, Жив чоловік. І не було ні в степу, ні в лісі Щасливішого чоловіка. […]...
- “Можливо, лиш вона, та туга невсипуща…” Можливо, лиш вона, та туга невсипуща Невідомо за ким, невідомо за чим,- Єдине, що горить у наших нетрях-пущах Вогнем високим […]...
- “Може, справді аж дві душі…” Може, справді аж дві душі Пробуває в грудях у мене. Одна – в золотій іржі, А друга – руно зелене. […]...
- “На колимськім морозі калина…” На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя […]...
- Якщо не любить – туга, бiль i гнiв! Якщо не любить – туга, бiль i гнiв! Не проклинай! Знайди душевнi сили Хоча б за те подякувати їй, Що […]...
- “За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...
- “Туман, дощі, сльота осіння…” Туман, дощі, сльота осіння, Замовк в лісах останній птах. І жовте листя, і насіння Розвіяв вітер по світах. І де […]...
- “Переселилась у міста…” Переселилась у міста Народу половина, А в полі хиляться жита, Цвіте в лугах калина. І дві руки, як дві сестри, […]...
- ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА Нерухомі, похмурі, застиглі Валуни нагромаджені хмар, У крайнеба розпеченім тиглі Пломеніє і брижиться жар. Тільки мить – і потоками бризне, […]...
- CYGNUS (Сузір’я Лебедя) Чорний лебідь виходить із золотого ставу – карміновий дзьоб, червінь очей. Білий лебідь літає в пустельних тундрах мислі – магічні […]...
- ПРОРОК Т. Шевченку присвята Він пас ягнята за селом Такий сумний, такий ще юний… В душі палкій бриніли струни – Ніким […]...
- ІЗ П’ЄСИ “МАРНІ ЗУСИЛЛЯ КОХАННЯ” ЗИМА Коли в бурульках спить усе І в руки хукає пастух, І в залю дрова Том несе, І мерзне молоко […]...
- ФІОЛЕТОВЕ ЧОРНИЛО Я фіолетовим чорнилом найперше слово написав. А слово те таке просте, найперше слово між словами: мама. Я перше слово написав […]...
- “Біло і холодно. Сиро, імлаво…” “Забіліли сніги, забіліли білі…” (Народна пісня) Біло і холодно. Сіро, імлаво. Тихе Різдво – над полями сумними, Холодом дихає в […]...
- ПЕРЕПІЛКА В присмерку липнева далина, Тепле літо на сопілці грає. Прихилився вечір до вікна І мене любов’ю огортає. А із поля […]...
- КАЛИНА Калина похилилась вниз, мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов […]...
- БОРИСЛАВ Ввижаються ще ночі фіялкові, Як пахощі вливалися вікном, І сон дитячий в мантії шовковій Стелив мені мережане рядно. І теплі […]...
- “Солов’єва пісня ллється…” Солов’єва пісня ллється, Розливається в низах, Соловей лящить, сміється… Наче… тоне у сльозах. Квітнуть яблуні і груші, В світлі місячнім […]...
- “Закують ковалі й зозулі…” Закують ковалі й зозулі На далекій розмай-землі. І словам, що були знебулі, Нагло стануть світи малі. Занутрує безкрай хвилястий, Мов […]...
- СПІВЧУТТЯ Найкраще почуття – це співчуття. Це спів чуття і це дарунок Бога. Допоможи – у цьому сіль життя, – Якщо […]...
- БАЛАДА ПРО ПЕРА Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши […]...
- “За межами двадцятого століття…” За межами двадцятого століття, Коли небесного Отця рука З материків повимітає сміття, – До неба звернеться душа людська. Живого Бога […]...
- “Під цими ірпінськими небесами…” С. Йовенко Під цими ірпінськими небесами Чий усміх, чий голос так ніжно люблю? Твій біль, твою долю з гіркими устами […]...
- СТАЛІНІЗМ Сталінізм – дощ гіркий із пролитих позбираних сліз, Сталінізм – страх, що душі погорбив, у гори всі вліз, Сталінізм – […]...
- “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...