ТРОФЕЇ

Related posts:

1. КУДА? – Куда ти йдеш, єдиний мій? – Я й сам не знаю, де! Хіба ж та доля вповіда, Куда вна […]...
2. СІБЕЛІУС Полярних звуків невгамовний бір Озер таємних кличе з крижаної тверді, І десь реве захланно-хижий звір. Твій день, Суомі! Непохитно вір! […]...
3. НЕЗЛА КАЗОЧКА ПРО ЗОЛОТУ РИБКУ На голубих вервечках мільйонами лампад в Дніпра холодний невід ніч сипле зорепад… Наввипередки з липами до берега прибіг – а […]...
4. “Розмоклий степ хапав мене за ноги…” Розмоклий степ хапав мене за ноги І ридма плакав, і волав: “Не йди! Не покидай херсонський край розлогий, Спинися, хлопче! […]...
5. “Якщо ти вірний боротьбі поет…” Якщо ти вірний боротьбі поет, Постав ясні відтворення дзеркала На змаг доби, що сміло покликала Палких борців із кованих тенет. […]...
6. ЇЇ ОЧІ Як дужа темінь дощової ночі, Вони журливі з люстром віч-на-віч; Без мене їм ясфітися не міч,- До всіх бажань байдужі […]...
7. “Найліпші вірші родяться вночі…” Найліпші вірші родяться вночі, Коли на світ приходять мудрі діти, Чиїм думкам у битвах володіти, Нести на подвиг правоти кличі. […]...
8. В ІМ’Я НАРОДУ, ДЛЯ ЛЮДЕЙ! Все піддається праху, смерті: Людина, сталь, Багатство, міць, І слави п’ятаки затерті, І золоте перо жар-птиць. Людина й сталь, Багатство […]...
9. І ГРІХОВНА, І СВЯТА Вся в колючках, вся в гірляндах, І в тернах, і в пишних квітах, Вся в коштовних діамантах І в блискучих […]...
10. ДО УКРАЇНЦІВ Українці, браття милі, Відгукніться, де ви є; Чи живі ще, чи в могилі Давня слава зогниє? Чи покраща доля наша, […]...
11. КРУТЯНЦІ Вони лежать, навіки молоді, Ставні й веселі, з усміхом щасливим. Готові чути поклик, як тоді, Коли б на бій ішли […]...
12. У ПАЛАЦІ “ЖОВТНЕВИЙ” Це тут забили кулею Влизька, Який не чув ні пострілу, ні слова. На мить югнула далеч пурпурова – І стала […]...
13. СЛАВА Не знали наляку, були собою І гордо йшли у тюрми й табори, І повернулись, як звитяжці з бою, З мечами, […]...
14. Прощання смислу – вирок і пророцтво прощання смислу – вирок і пророцтво словам не доторкнутися до слів допоки губи вимочивши оцтом не заговориш: істина – в […]...
15. ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги і грудьми припади до грудей березневих вітрів. Подивися, як зірка за […]...
16. “Дали рабам державу…” Дали рабам державу… Навіщо, Боже мій?! У раба кров іржава Чи замість крові – лій… На що йому держава? Навіщо, […]...
17. ГЕРБИ На страх оспалим і слабим Старий хижак, у звабі шалу Протерши крила з моря дим, Злітає важко з п’єдесталу. От-от […]...
18. “Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...
19. “Я і в думці обняти тебе не посмію…” Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто – […]...
20. “Розпочнім говорити губами без слів…” Розпочнім говорити губами без слів, Як без слів розумієм жалі журавлів. Як ми порозумілись очима лишень, Перших бджіл так приваблює […]...
21. 1. Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри на скронях твоїх; хоч під листям – ти вже, як дитина, […]...
22. “За сірим тлом холодного вікна…” За сірим тлом холодного вікна Лежить дорога, що веде до тебе. Моя любове і моя потребо, Наповни душу силою вина! […]...
23. ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде […]...
24. 1. Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри на скронях твоїх; хоч під листям – ти вже, як дитина, […]...
25. “Чарівні жінки на землі, як богині…” Чарівні жінки на землі, як богині, Художнику, пензля чекають, різця, Красу незнайомки відбий на картині Увічни те диво природи-творця, Як […]...
26. “Тепле небо твоїх очей…” Тепле небо твоїх очей Красномовно метало звагу, Мовби туга жадн их ночей Надпивала любови брагу. І не знав я, кому […]...
27. МОЇЙ МАТЕРІ Не милую тебе і не милую, Онімів я без слів і без слав. Хто це, хто пекельною силою Нас з […]...
28. ДОВГА ПОЕМА З тобою ніжно ляже тиша ночі, корінням в серце заридають трави, і каменем дозріє чаша днів. Тоді: зірвеш листки холодних […]...
29. “Чому на мене впало стільки зла…” Чому на мене впало стільки зла В дні миру і в диму пороховому? Земля в моєму баченні – мала, Дрібна […]...
30. ВИЗНАЧЕННЯ КИЦІ Киця – це пухнаста система, самодостатня і незалежна, як імператриця Киця – це погляд з глибин галактичних, це вхід в […]...
31. ХОРОША НЕВІСТКА – Ну й невістка в мене. Хвалиться Микита. – Знали б, куме, сильна ж бо яка. Якось син хотів її […]...
32. СКОВОРОДИНСЬКИЙ МОТИВ Хай скажуть: – Плин фантасмагорій! – Та навесні серед дібров Благословив мене Григорій На труд, на подвиг, на любов. Хоч […]...
33. “Ах, скільки струн в душі дзвенить…” Ах, скільки струн в душі дзвенить! Ах, скільки срібних мрій літає! В які слова людські їх влить?! Ні, слів людських […]...
34. ЕЛЕГІЯ ПРО ЗМАРНОВАНІ ДНІ Не пролетіли, не пройшли вони, не загубились у мирській безодні ні ті, що за межею давнини, ні ці, що стали […]...
35. БЕРЕЗНЯК Був березняк – стрункі берези Черкали темінь хмар важку. А восени дерева-Крези Жбурляли золото в ріку. Тут здавна птахи яйця […]...
36. ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...
37. В РОЗМРІЯНЬ БОЛІСНІЙ ГОДИНІ В розмріянь болісній годині, Як смерк прислонить сонні гори,- Вітер з травою в полонині Веде таємні розговори. В розмріянь болісній […]...
38. БАБА ОНИСЯ У баби Онисі було три сини. У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині Морозом тріщить зима. Я горя […]...
39. “Жадоба світу, що дрімала в снах…” Жадоба світу, що дрімала в снах, Ненатлим смерчем вибухла з війною, І давні жалі тьмяною луною По срібляних померкли полинах. […]...
40. “Рідна мова в рідній школі!..” Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна […]...