Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

У ПАЛАЦІ “ЖОВТНЕВИЙ”

Це тут забили кулею Влизька,
Який не чув ні пострілу, ні слова.
На мить югнула далеч пурпурова –
І стала скаля вічности близька.

Скінчилась путь Фальківського, слизька
Його зманила слів метка полова.
Агов! Косинки постать маякова
Борцям скріпила вдачу вояка.

І в красний вирій відлетіли душі,
Кому народні долі небайдужі –
Триматись грив чи під копита йти?

Як лунко лине громове подзвіння
По вас, творці! І подвиг правоти
Жадає в жилах помсти воскресіння.

8 вересня 1990 р. Фестиваль “Золотий гомін”.


У ПАЛАЦІ “ЖОВТНЕВИЙ” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)