“Щоб не сягнуло мужнє повноліття…”
Щоб не сягнуло мужнє повноліття
Свого зеніту, подвигу й краси,
Віддавна косить українське квіття
Ворожа сталь московської коси.
Та щоб дорідне достало зерно
І мозок повинив пустоту голів,
Трипільська даль блакитніє озерно
І палахкоче золотом полів.
О рідна земле! Напувай стеблини,
Що воскові плекають колоски!
Спадкова сила кожної зернини
Перетривала навісні віки.
Я вірю в сонця радісне причастя,
З якого щедрий виросте врожай.
На засів зерна, повні та гранчасті,
Народе волі, завжди зберігай!
1974
(3 votes, average: 4,67 out of 5)
Related posts:
- “Тебе з корінням вириваю…” Тебе з корінням вириваю, Топчу ногами стовбур твій. Пустий, гірчавий молочаю, На цій землі рости не смій. Покутуй, вороже врожаю! […]...
- ДЕ ТОПОЛЯ РОСТЕ Де тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, […]...
- “Спрага прагнення вічності…” Спрага прагнення вічності запеклась на людських устах, і минущий, я – вірю в яскраве безсмертя! Черепашачий рід, чи трьохсотлітній птах […]...
- БРАТЕРСТВО Людство бачиться древом: У кожної гілки Своя пташка, У кожної пташки Своя мова. А разом – древо, А спільно – […]...
- КОЛОВИР ЖИТТЯ За тим селом, де я родивсь, на самому краєчку поля з часів прадавніх три тополі живою долею зійшлись. Щоліта крізь […]...
- ОСІНЬ НА ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ Аби пісня не умерла, А добро прибуде… Як ударила по струнах, То з-під кожної – пташа Листом черленим, Світом зеленим, […]...
- ПИСАНКИ Виводить мама дивним писачком по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках із цибулиним золотим узваром, з настоями на […]...
- НА ЗИМОВІЙ ПОЛОНИНЦІ Для якого вовка лютого, для якого лиса хитрого, для якого оленя печального, для якого дика темного залишено на дверях колиби […]...
- Я УТВЕРЖДАЮСЬ Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – а сила […]...
- ДІД УМЕР От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. Він тепер вже не встане і ранком не піде […]...
- СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...
- “На поле – плуг, на воду – лодь…” На поле – плуг, на воду – лодь, Простуй, рости з добою; Земельну сить, озерну плодь – Підбий рукою бою! […]...
- “Наш край – лиш лан, сини – оті воли…” Наш край – лиш лан, сини – оті воли, Що йдуть в ярмі понурою ходою, І лиш на кручах в […]...
- ЕРОТИКА Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. […]...
- РІДНА МОВА Хоча дорогами без міри Мене долає самота, – Багаття полум’я і віри В душі вітально розквіта. Багаття віри і надії […]...
- “Мій дід умер, коли жита у полі…” Мій дід умер, коли жита у полі Вже наливали туго колоски. Ще хоч би місяць!.. Але згас поволі, Стискаючи судомно […]...
- СПІВЧУТТЯ Найкраще почуття – це співчуття. Це спів чуття і це дарунок Бога. Допоможи – у цьому сіль життя, – Якщо […]...
- ОСТАННІЙ ПОГЛЯД НА БАТЬКІВЩИНУ (Монолог Драгоманова) Чи ти народе в Бога завинив, Чи хтось прокляв лиху навіки долю, Щоб тільки й знали знуджені сини Нести свій […]...
- 15. КОДА Шумить життя журливе жовте жито, подій хитає повні колоски. Додолу вітер гне плоди важкі, як спіє зерно людських мрій налите. […]...
- ТЯЖІННЯ Приручений вітер слухняно зі мною ішов через степ, куйовдив волосся уже не густе і слід замітав – лишався хвилястий пісок, […]...
- SEMPER LEGENDA Книжок дитячих неубутні чари, Безсмертних вигадок легкі дива, Яка це знову смуга життьова Виносить ваші голосні фанфари? Та де вони, […]...
- АНТИТЕЗА Не вірю я громовідводу, Не захистить мене від бід і не прикриє у негоду холодний цей громовідвід. Його підносили до […]...
- ОСАДЧИЙ До дружини перед арештом Назови мого сина Тарасом, Для якого не зменшуй хвали, Щоб зі словом Поета разом – Діти […]...
- “Дорога пнеться вгору, вгору…” Дорога пнеться вгору, вгору, В шофера згоди не пита… По всьому видно, що нескоро Доберемось до Буркута. То стихне, то […]...
- ГРОТЕСК Здається десь… Для кожної людини… У певному контексті… Є зразок вікна… Яке чарує, мов гротески… На келиху червоного вина… Вікно […]...
- “І невже ж це правда, що напередодні…” І невже ж це правда, що напередодні Вічної руїни, певного кінця Освітило сонце на краю безодні Променем надії змучені серця? […]...
- СКЛЯНА НАМИСТИНА Підходять сусідки до смерекової домовини І нишком кладуть У воскові пальці старої Євдохи Інкрустовану венеціянську барасулю З єдиного разка, що […]...
- МЕДЕЯ зелені очі онуки сонця – павуки золоте руно і поцілунок – сигнет жаги це шквал від моря? рахманний легіт? провини […]...
- Мить Де твоє небо, Вічна потреба Людського великого щастя? Я миті кажу: – Зупинятись не треба, Бо там за тобою – […]...
- ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...
- ЧИ ХТО ЗМІРКУЄ? Чи хто зміркує, що є в світі зрада? Ніхто на світі ще не зміркував того. Казали старі, що то від […]...
- “Стань стопою на снажний чорнозем…” Стань стопою на снажний чорнозем – І заб’ється серце гаряче, І по тілу, рівнорядна грозам, Богатирська сила потече. Не відходь, […]...
- “Чепіги плуга у долонях…” Чепіги плуга у долонях І щедрий шерех лемеша, І краплі поту, що по скронях Різблять шляхи, коли душа Дзвенить розгонисто […]...
- МОСКОВІЯ Стоїш з украденим ім’ям, Напівтатарка, напівфінка. Жахає свистом Солов’я Билин осквернена сторінка. Живеш, мов злодій на горбі, І косиш око […]...
- “За що мені щедроти цього світу…” За що мені щедроти цього світу: білющий сніг, і сонця парусець, і шовку шум, що вкутав верховіття, і різьблений на […]...
- Я Я – це поривання Навмання сміливе, Вічне хвилювання, Як жага, бурхливе… Я – сумне ридання, Щире і журливе, Я – […]...
- Зернини маку зернини маку із зерен пшениці шорстку солому щоб зібрати хліби дванадцять братів журавлями з північним вітром грудьми об шиби сорочки […]...
- АТАВІСТИЧНЕ Димлять у небо чорні коренища, І сива смуга, від ялини вища, Пливе в рахмань, що криє далечінь. Трудись, людино! Твій […]...
- ЧОРНОВІЛ Збирай, збирай, новітній Самовидцю, І все до справ старанно заведи – Про трус, арешти й допити, в’язницю. І про негласні, […]...
- ЗИМОВЕ ШКЛО Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В […]...