Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МОСКОВІЯ

Стоїш з украденим ім’ям,
Напівтатарка, напівфінка.
Жахає свистом Солов’я
Билин осквернена сторінка.

Живеш, мов злодій на горбі,
І косиш око в безмір степу,
Клянучи в радісний злобі
Ясновельможного Мазепу.

Ідеш упирем по костях –
І стигне піною отрути
На хижо стиснутих устах
Зневага Сталіна й Малюти.

О, муко! Вп’явши пазурі
У жертви сковані, невинні,
Жирують смерди, як царі, –
Аж очі рвуться яструбині.

І сморід, бурий і пливкий,
Поймає маєво безкрає.
Кістьми жахають Соловки,
І з надер Винниця ридає.

Та вірю в правди майбуття,
у благовістя правди вірю –
Впадеш, не знавши каяття,
В подобі раненого звіра!

На щастя гнаним – упадеш!
І, снаговито спрагла зміни,
Устане з полум’я пожеж
Священна воля України.

1945

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)

МОСКОВІЯ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)